Кафедра автоматизації проектування обчислювальної техніки (АПОТ)

Постійний URI для цього фонду

https://openarchive.nure.ua/handle/document/25629

Перегляд

Зараз показано 1 - 20 з 238

Автомат векторно-дедуктивного моделювання несправностей логіки
(2023) Кулак, Г. К.
У магістерській роботі розглядаються питання, пов'язані зі створенням моделей, методів, архітектур, спрямованих на зниження часу верифікації цифрових схем на основі векторного паралельного моделювання несправностей. Мета дослідження – суттєве зниження часу верифікації цифрових схем за рахунок векторного паралельного моделювання несправностей як адрес. Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити такі задачі: - проаналізувати сучасні технологічні тенденції; - виконати аналітичний огляд методів моделювання несправностей; - вдосконалити автомат векторно-дедуктивного моделювання несправностей логіки.
Автомат пошуку шкідливих компонентів у кіберпросторі
(2025) Будаков, Р. А.
Розробляється структура автомату пошуку шкідливих компонентів у кіберпросторі у межах архітектури комп’ютингу деструктивних кодів. Реалізується застосунок для аналізу веб-ресурсів, що виконує завдання виявлення потенційно шкідливого коду. Мета роботи – підвищення якості розпізнавання та спрощення аналізу malware шляхом розробки автомату пошуку шкідливих компонентів у кіберпросторі у межах архітектури комп’ютингу деструктивних кодів. Задачі: огляд сучасних тенденцій розвитку кіберпростору та літератури; аналіз інфраструктури – моделей, методів, архітектур, технологій – для ідентифікації шкідливих програм; розробка автомату пошуку шкідливих кодів у кіберпросторі; створення програмного застосунку.
Автоматизація тестування спеціалізованої комп'ютерної системи на основі вбудованих RFID-датчиків
(2021) Садкова, М. В.
Задачею кваліфікаційної роботи є вивчення та аналіз методів підвищення якості програмного забезпечення, як мануальним способом так і аналіз області автоматизації тестування, а також створення артефактів на основі тестового апаратного додатку безконтактної передачі даних. Метою проектування є створення тестової документації та програмного додатку для автоматизації тестування, аналіз методів підвищення якості апаратних та програмних пристроїв. Результатом кваліфікаційної роботи є розроблена програмна модель для використання під час тестування, автоматизації підвищення якості та ведення тестових артефактів з можливістю подальшого розвитку у рамках додавання користувацьких кастомних артефактів та роботи з сторонніми бібліотеками для автоматизації тестування.
Автоматизована система клімат-контролю на основі комірчастих самоорганізованих мереж
(2022) Малишев, М. О.
Метою кваліфікаційної роботи є аналіз комірчастих самоорганізованих мереж, огляд існуючих рішень на ринку, створення схематичного зображення прототипу, реалізація прототипу системи клімат-контролю на основі комірчастих самоорганізованих мереж та аналіз доцільності використання комірчастих самоорганізованих мереж для використання в системах клімат-контролю. У ході роботи проведено аналіз існуючих рішень на ринку. Було розглянуто принцип роботи комірчастих самоорганізованих мереж, виконано підбір обладнання та середовища розробки, створено графічну схему та прототип приладу, проведено аналіз доцільності використання комірчастих самоорганізованих мереж для систем клімат-контролю
Автоматизована система моніторингу мікроклімату у приміщенні на базі Arduino
(2025) Колпащикова, К. Ю.
Об'єктом розробки є автоматизована система моніторингу мікроклімату, призначена для визначення параметрів навколишнього середовища у приміщенні. Предметом розробки є апаратно-програмний комплекс для зчитування параметрів мікроклімату у приміщенні та їх аналізі. Метою розробки є створення автоматизованої системи моніторингу мікроклімату на базі мікроконтролера, яка забезпечує точний збір, обробку та візуалізацію даних про стан мікроклімату у приміщенні в режимі реального часу, а також зберігання інформації для подальшого аналізу. У першому розділі кваліфікаційної роботи досліджено предметну область та вплив мікроклімату приміщення на людину. У другому розділі представлено повну реалізацію апаратної частини системи моніторингу мікроклімату, а також наведено аргументований вибір технічних рішень для реалізації
Автоматизований диспенсер рідких засобів гігієни з безконтактним керуванням
(2025) Афромеєва, С. Є.
Завданням кваліфікаційної роботи є розробка автоматизованого дозатора рідких засобів гігієни з безконтактним керуванням для застосування у побутових та громадських умовах. У процесі реалізації було спроектовано та зібрано апарат, який здійснює подачу дозованої кількості рідини без потреби фізичного дотику з користувачем. У пристрої використано мікроконтролер Arduino Nano, інфрачервоні датчики перешкод (один для активації подачі, два — для регулювання об’єму порції), насос для подачі рідини, а також чотири семисегментні дисплеї для відображення кількості грамів, яку буде віддано. Живлення реалізовано за допомогою зовнішнього блоку живлення, що дозволяє забезпечити стабільну роботу пристрою без необхідності заміни джерела енергії. Програмна реалізація здійснена мовою C++ в середовищі Arduino IDE. Створений апарат обробляє сигнали з датчиків, дозволяє змінювати дозу засобу, виводить інформацію на дисплей, забезпечує енергоощадження та підвищену гігієнічність у користуванні.
Автоматична система збору та прогнозування показників мікроклімату в приміщенні
(2022) Хряпа, П. О.
Метою кваліфікаційної роботи є проведення аналізу системи автоматичного збору інформації показників мікроклімату приміщення та прогнозування погоди на базі Arduino Nano, а саме дослідження проблеми впливу мікроклімату на фізичний стан та працездатність людини, огляд існуючих рішень на ринку та схематичне зображення майбутнього приладу та апаратна реалізація. У ході роботи проведено аналіз існуючих рішень на ринку домашніх метеостанцій, які збирають та аналізують показники мікроклімату. Було роз-глянуто принцип роботи та технічну реалізацію прототипу, виконано підбір обладнання згідно з необхідними параметрами і режимами роботи та створе-но графічну схему і прототип приладу
Автоматні моделі в системах управління реального часу
(2019) Малахов, М. В.
Під системою управління реального часу розуміють систему, коректність функціонування якої залежить не лише від логічних значень управляючих дій, але і від часу, протягом якого ці дії виконуються. Таким чином, в системах реального часу завдання мають бути виконані в межах заданого проміжку часу.
Автоматні шаблони в технології проектування систем реального часу
(2019) Кучеренко, І. О.
Метою проекту є підвищення ефективності процесу розробки кінцевих керуючих автоматів з часовим логічним (не мікропрограмним) керуванням на мовах програмування та опису апаратури. У ході виконання проекту були розглянуті шаблони програмування, автоматне програмування та темпоральні графи переходів. Розглянута поведінка однопроцесного та двупроцесного шаблону до та після імплементації.
Агентно-орієнтована система керування “розумним будинком” з використанням IoT-пристроїв
(2025) Дзюба, Д. В.
Метою кваліфікаційної роботи є розробка прототипу агентно орієнтованої системи керування «розумним будинком» на базі мікроконтролера ESP32 з використанням технологій Інтернету речей. Реалізована система включає сенсори температури, руху, а також виконавчі пристрої (реле), які взаємодіють між собою за допомогою MQTT-протоколу та програмних агентів, реалізованих у середовищі Node-RED. Усі дані передаються бездротовою мережею Wi-Fi, що забезпечує автономну роботу та масштабованість системи. Для взаємодії з користувачем реалізовано Telegram-бот та мобільний застосунок, що дозволяє здійснювати моніторинг і керування пристроями в режимі реального часу.
Адаптивна система керування ресурсами в small-office та home системах
(2021) Сєріков, А. І.
В результаті виконання атестаціїної роботи були проаналізовані технології для проектування систем керування ресурсами в small-office та home системах. Проаналізовані фізичні властивості кліматичних ресурсів в home системах, вимоги та принципи вимірювання цих ресурсів. Розроблено приклад архітектури системи керування ресурсами в small-office та home системах. Проаналізовані принципи та вимоги до збору та збереження логів о стані середовища в системі. Дослідженні алгоритми та стратегії для прогнозування параметрів використання кліматичних ресурсів в системі. Розроблена система для адаптивного керування кліматичними ресурсами в small-office та home системах.
Адаптивна система управління освітнім процесом в навчальних закладах. Електронний журнал
(2020) Роговий, Є. О.
В атестаційній роботі була запропонована система управління навчальним процесом, а саме електронний журнал. Був проведений аналіз предметної області, сучасних способів створювання подібних систем. Був здійснений вибір архітектурної концепції, технологій для реалізації системи управління навчальним процесом, як на кліентській стороні, так і на серверній. Була реалізована система управління навчальним процесом, а саме електронний журнал, що дозволила зручніше, більш організовано, ефективніше навчання для вчителів, батьків та учнів.
Алгоритми самоорганізації бездротових сенсорних систем
(2019) Бєлоусов, В. О.
Об’єкт дослідження – самоорганізована розподілена бездротова сенсорна система (БСС). Предмет дослідження – методи організації передачі даних у розподілених бездротових сенсорних системах. Мета роботи – дослідження методів організації передачі даних у розподілених бездротових сенсорних системах. Оглянуті основні протоколи маршрутизації, алгоритми самоорганізації бездротових сенсорних мереж. Проведений аналіз апаратних засобів, за допомогою яких можна пообдувати сенсорну мережу. Запропоновані алгоритми, як для обробки інформації на вузлах так і обробки інформації на серверній стороні, програмно реалізовано ці алгоритми. Проведено тестування як на фізичних пристроях, так і у програмі для моделювання сенсорної мережі.
Аналіз та візуалізація спектра вхідного звукового сигналу засобами мікроконтролера Raspberry Pi Pico
(2025) Зінов`єв, М. С.
Метою даної роботи є розробка мікроконтролерної системи для спектрального аналізу та візуалізації звукового сигналу, зокрема музичних композицій. Основою для реалізації є мікроконтролерна плата Raspberry Pi Pico, побудована на мікроконтролері RP2040. Побудовано функціональну схему проєкту, розроблене програмне забезпечення для візуалізатора, а також для вебсервера дистанційного керування. Проведено детальне тестування готового пристрою
Апаратний потоковий обчислювач функції добування кореня
(2025) Красіля, М. М.
Метою кваліфікаційної роботи є розроблення апаратного потокового обчислювача функції добування кореня на платформі ПЛІС з використанням мов опису апаратури. У ході виконання роботи розглянуто особливості апаратних потокових обчислювачів в системах управління реального часу, етапи проектування потокових функціональних обчислювачів, проаналізовано метод ступінчастой апроксимації на основі обернених функцій та математичну модель пристрою, алгоритм конвеєрних обчислень. Розроблено архітектурну модель обчислювача на основі базової архітектури біт-потокового обчислювача. Для апаратної реалізації розроблено автоматну модель пристрою на основі кінцевого автомату: граф-схему алгоритму обчислення функції та граф переходів керуючого автомату обчислювача і на їх підставі розроблено HDL-описи пристрою. Здійснено верифікацію проекту та імплементацію пристрою в ПЛІС Xilinx Spartan.
Апаратний прискорювач математичних операцій на платформі SoC
(2025) Караченцев, К. В.
Метою кваліфікаційної роботи є реалізація апаратного прискорювача обчислювальних алгоритмів множення матриць з використанням SoC сімейства ZYNQ 7000 на налагоджувальній платі ZedBoard. Проведена оцінка обчислювальної складності різних алгоритмів прискорення множення матриць та способів іх апаратної реалізації. Реалізація апаратного прискорювача виконана на базі стеку інструментальних засобів САПР Vivado/Vitis HLS з використанням мови програмування С. Показані переваги у швидкодії апаратного прискорювача на програмованій логіці перед програмною реалізацією обчислювальних алгоритмів на програмних компонентах вбудованих систем.
Архітектура спеціалізованого процесора для розпізнавання шкідливих загроз
(2025) Нестеренко, М. І.
Тематика роботи стосується питань створення архітектури спеціалізованого процесору для паралельного моделювання та розпізнавання шкідливих загроз у потоках великих даних на основі моделей, метрик та технологій комп’ютингу кіберзахисту. В роботі розглянуто стан технологій; аналіз сучасних публікацій, актуальні моделі, методи, метрики та технології комп’ютингу кіберзахисту, розробка архітектури спеціалізованого процесору для паралельного моделювання та розпізнавання шкідливих загроз у потоках великих даних.
Багатоканальна система автоматичного поливу на базі Arduino
(2025) Кравцов, М. І.
Об'єктом розробки є багатоканальна система автоматичного поливу, призначена для підтримання оптимального рівня вологості в ґрунті. Предметом розробки є апаратно-програмний комплекс, що забезпечує автоматизоване управління поливом залежно від показників датчиків вологості ґрунту. Метою розробки є створення багатоканальної системи автоматичного поливу на базі мікроконтролера, яка забезпечує ефективне управління процесом поливу з урахуванням потреб різних зон, точне вимірювання рівня вологості ґрунту, а також можливість гнучкого налаштування параметрів роботи для оптимального використання водних ресурсів.
Бездротовий контролер для керування обчислювальним пристроєм
(2022) Комаровський, В. Е.
Метою дослідження є зменшення вартості бездротового контролера за рахунок використання модуля MPU6050 та здійснення керування за допомогою плати Arduino. Задачами дослідження атестаційної роботи є огляд архітектури системи інерційного трекінгу, принципу дії, властивостей та структури 3-осьового гіроскопу і 3-осьового акселерометру, розробка структури та програмної реалізації бездротового контролера на базі Arduino. Результатом атестаційного проектування є бездротовий контролер, побудований на базі MPU6050 та Bluetooth модулю HC-05, що керується за допомогою плати Arduino Nano. За допомогою цього контролеру можна керувати курсором комп’ютера.
Використання високопродуктивної HTTP бібліотеки Python у системах IoT
(2025) Селюков, В. Г.
Метою кваліфікаційної роботи є розроблення високопродуктивної та зручної у застосуванні HTTP бібліотеки мовою програмування Python, та її тестове використання та демонстрація у програмній системі IoT, як інструменту комунікації, як між програмними компонентами в межах серверної частини системи, так і між індивідуальними IoT-приладами та серверною частиною застосунку. Для написання програмного коду бібліотеки та допоміжних застосунків використано мову програмування Python. У якості середовища розробки (IDE)використано спеціалізоване середовище PyCharm. Було розроблено два допоміжних застосунки для демонстрації використання бібліотеки на практиці: серверна частина застосунку, та безпосередньо програмна емуляція IoT-пристрою. Реалізована комунікація між програмними компонентами, збереження інформації до бази даних та управління пристроєм з «сервера».