Наукові публікації колег з інших університетів

Постійний URI для цієї колекції

Перегляд

Останні подання

Зараз показано 1 - 20 з 2200
  • Публікація
    Сучасні виклики та майбутнє правового захисту персональних даних: під впливом розвитку цифровізації
    (НДІ ПЗІР НАПрН України, 2023) Дуравкін, П. М.; Гафич, І. І.
    Стаття присвячена розгляду майбутніх викликів та можливостей, пов’язаних із захистом персональних даних. З високим розвитком технологій та збільшенням обсягу даних, конфіденційність та безпека персональних даних опиняються під загрозою. Кіберзлочинність та хакерські атаки зростають, вимагаючи посилення кібербезпекових стратегій. Глобалізація та перетин кордонів ускладнюють захист даних через різні правові норми. Однак, розвиток правових норм та регуляторів, таких як General Data Protection Regulation (GDPR), відкриває можливості для покращення захисту. Розумні технології та інновації, такі як блокчейн та шифрування, можуть забезпечити більшу безпеку та контроль над даними. Майбутнє захисту персональних даних залежатиме від спільних зусиль урядів, організацій та технологічних розробників у забезпеченні балансу між приватністю та використанням даних для інновацій та розвитку суспільства. Захист персональних даних вимагає спільних зусиль та співпраці між державними органами, приватним сектором та громадянським суспільством. Розробка міжнародних стандартів та правових норм, спрямованих на захист персональних даних, є важливим кроком на шляху до створення єдиного набору принципів та стандартів. Ми стикаємося з новими, безпрецедентними викликами, які не можуть бути вирішені простим розширенням старих норм і методів. Таким чином, необхідно розробляти та впроваджувати нові правові конструкції, а також долучатися до формування нових універсальних стандартів інформаційних прав людини. Однак, враховуючи сучасні світові тенденції необмеженого збору та використання персональної інформації, зростає ризик для права на захист персональних даних, яке, не встигнувши бути належним чином врегульованим на глобальному рівні, може зникнути. Таким чином, важливим завданням є визначення компромісних варіантів правового регулювання, які б, з одного боку, враховували всі вищезазначені аспекти, а з іншого – відповідали закономірностям розвитку суспільства, економіки та технологій. Автори дійщли висновку, що необхідно на нормативному рівні визначити перелік та механізми набуття цифрових прав, їх реалізації, захисту, компенсації та відповідальності за їх порушення. Одним із цифрових прав людини і громадянина слід вважати захист персональних даних. Розвиток цифровізації у правовій державі неминуче має супроводжуватися розвитком правової бази, зокрема, виникненням, закріпленням, визначенням та захистом цифрових прав фізичних та юридичних осіб. Багатогранність категорії «цифрові права» передбачає виокремлення та розмежування різних категорій цифрових прав, їх розподіл на відповідні види, наприклад, «особисті цифрові права», «фінансові цифрові права» тощо. Цілком закономірним має бути формування окремого елементу в загальній системі права, такого як цифрове право, як сукупності правових норм, що регулюють суспільні відносини, пов’язані з обігом (у тому числі персональних) даних у цифрових мережах. Problem setting. In order to build an innovative society, it is necessary to develop legal norms and regulators aimed at protecting privacy and controlling personal data. In addition, the need to ensure effective and reliable protection of personal data in the conditions of rapid technological development, globalization and the growing threat of cybercrime is becoming more urgent. The need for the development of legal norms, the introduction of innovative technologies and the raising of public awareness become important tasks for ensuring privacy and protection of personal data. The study also aims to identify and analyze the main challenges facing the field of personal data protection, such as cybercrime, hacker attacks, globalization and cross borders. Legal norms and regulations aimed at protecting privacy are also analyzed, as well as the potential opportunities of new technologies that can increase the level of protection of personal data. Аnalysis of recent researches and publications. The problems of legal protection of personal data have recently become the subject of research by an increasing number of scientists, both lawyers and representatives of other fields of knowledge. In particular, such scientists as: S. Hlibko, T. Egorova-Lutchenko, K. Yefremova, O. Korvat, V. Kokhan, M. Haustova devote their attention to the study of these issues. etc. Purpose of the research is to develop possible ways of legal protection of personal data in view of today’s challenges related to this issue. The article aims to consider the development of technologies and the growth of the volume of personal data as the main factors affecting the need for effective protection of privacy and security of this data. The article is aimed at expanding the understanding of the problem and providing recommendations for improving the protection of privacy and security of personal data in the future. article’s main body. According to the preamble to the Agreement between Ukraine and the European Union on the participation of Ukraine in the European Union program “Digital Europe” (2021-2027), the important supporting role of digital infrastructure, including in the field of cyber security, is recognized to ensure inextricably linked transformation processes and digital leadership of the European Union. The purpose of concluding the Agreement is to establish mutually beneficial cooperation in order to strengthen and support the deployment of reliable and secure digital capabilities in the Union in the field, including cyber security. It is recognized that mutual participation in each other’s programs for the implementation of digital technologies should ensure mutual benefits for the Parties, while observing a high level of data protection, digital rights, etc. In accordance with paragraph 12 of Article 2 of Annex III to the Agreement, the exchange of information between the European Commission or OLAF and the competent state authorities of Ukraine must take place with due consideration of confidentiality requirements. Personal data included in the exchange of information must be transferred in accordance with the current legal norms on data protection of the Party making the transfer. According to paragraph 49 of the preamble of Regulation (EU) 2021/694 of the European Parliament and of the Council of April 29, 2021 on the establishment of the Digital Europe Program, digital transformation should allow citizens to access, use and securely manage their personal data across borders, regardless of their location or data location. According to point 60 of the preamble, by providing a single set of rules that are directly applicable in the legal systems of the Member States, Regulation (EU) 2016/679 guarantees the free flow of personal data between Member States and strengthens the trust and security of individuals, two indispensable elements of a true Digital Single Market . All actions taken within the framework of the Program, which involve the processing of personal data, must contribute to the smooth implementation of this Regulation, for example, in the field of artificial intelligence and distributed ledger technologies (for example, blockchain). These actions should support the development of digital technologies that meet data protection obligations both by design and by default. In addition, according to paragraph 69 of the preamble, this Regulation respects fundamental rights and adheres to the principles recognized in the Charter of Fundamental Rights of the European Union, in particular regarding the protection of personal data, etc. In the Charter of Fundamental Rights of the European Union (2016/C 202/02) dated June 7, 2016, Chapter II “Freedoms” contains Article 8, which is entitled “Protection of personal data”, according to which it is assumed that everyone has the right to the protection of personal data data concerning him. Such data must be processed fairly for specific purposes and on the basis of the consent of the person concerned or on another legal basis established by law. Everyone has the right to access the data that has been collected about him and the right to correct it. Compliance with these rules is subject to control by an independent body. In addition, Regulation (EU) 2016/679 of the European Parliament and of the Council of April 27, 2016 on the protection of natural persons with regard to the processing of personal data and on the free movement of such data establishes rules relating to the protection of natural persons with regard to the processing of personal data, as well as rules, relating to the free movement of personal data, and protects the fundamental rights and freedoms of natural persons and, in particular, their right to protection of personal data. Today in Ukraine, the main legislative act in this area is the Law of June 1, 2010 No. 2997-VI “On the Protection of Personal Data”. Article 11 of the Law of Ukraine “On Information” specifies what information about a natural person (personal data) is. In turn, the legal and organizational bases for ensuring the protection of the vital interests of a person and citizen, society and the state, national interests of Ukraine in cyberspace, the main goals, directions and principles of state policy in the field of cyber security, the powers of state bodies, enterprises, institutions, organizations, individuals and citizens in this area, the basic principles of coordination of their cyber security activities are defined in the Law of Ukraine “On Basic Principles of Cyber Security of Ukraine”. In addition, relations in the field of information protection in information, electronic communication and information and communication systems are regulated by the Law of Ukraine “On the Protection of Information in Information and Communication Systems”. In turn, the Concept of the development of e-governance in Ukraine, as well as the Law of Ukraine “On the National Informatization Program” defines e-governance. In addition, in 2021, the Law of Ukraine “On Public Electronic Registers” was adopted, which defines the State electronic platform for maintaining public electronic registers. On April 18, 2023, by a resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine, the Regulation on the information system “Software platform for the deployment and support of state electronic registers” was approved, as well as the Procedure for using the software “Software platform for the deployment and support of state electronic registers”. conclusions and prospects for the development. The protection of digital personal data requires the development of appropriate technical and regulatory tools, as well as judicial practice of prosecution for violations of the order of their use. It is possible to create a database or registry for private electronic/digital platforms, with the help of which or which would control their activities, including regarding the protection of personal data. At the same time, at the regulatory and legal level, it is necessary to provide that a mandatory condition for the creation and functioning of an Internet platform is its registration in such a database / such a register, and a mandatory condition for registration is confirmation of technical capabilities to ensure the protection of personal data of platform users. It is necessary to define at the regulatory level the list and mechanisms of acquisition of digital rights, their implementation, protection, compensation and responsibility for their violation. The protection of personal data should be considered one of the digital rights of a person and a citizen. The development of digitalization in a legal state must inevitably be accompanied by the development of the legal framework, in particular, the emergence, consolidation, definition and protection of digital rights of individuals and legal entities. Digital rights are a multifaceted category, they become connected and interwoven with other rights defined and established in the norms of different branches of law. The multifaceted nature of the “digital rights” category implies the separation and delimitation of various categories of digital rights, their distribution into appropriate types, for example, “personal digital rights”, “financial digital rights”, etc. It should be quite natural to form a separate element in the general system of law, such as digital law, as a set of legal norms regulating social relations related to the circulation of (including personal) data in digital networks.
  • Публікація
    Особливості міжнародно-правового регулювання міжнародних транспортних коридорів
    (Фенікс, 2020) Каспрук, О. С.
    Монографія присвячена дослідженню процесу виникнення та розвитку міжнародно-правового регулювання міжнародних транспортних коридорів (МТК). Зокрема, у ході розгляду теоретичних аспектів теми визначено поняття «МТК» та його співвідношення із суміжними категоріями. Проведено класифікацію МТК за основними ознаками, розкрито етапи розвитку їхнього міжнародно-правового регулювання, визначено особливості правових режимів МТК. Досліджено договірно-правовий та інституційний механізми міжнародно-правового регулювання МТК. Проаналізовано міжнародно-правові механізми співпраці України з іншими державами щодо основних МТК та виявлено їхні переваги і недоліки. Книга містить ґрунтовний науково-довідковий апарат і широкий бібліографічний матеріал. Розрахована на науковців, викладачів, аспірантів, студентів, усіх, хто цікавиться проблемами міжнародного права. The monograph is dedicated to the study of the emergence and development of international legal regulation of international transport corridors (ITCs). In particular, the theoretical aspects of the topic are considered, and the concept of "ITC" is defined, along with its correlation with related categories. A classification of ITCs based on key characteristics is provided, the stages of their international legal regulation are outlined, and the peculiarities of the legal regimes of ITCs are identified. The contractual and institutional mechanisms of international legal regulation of ITCs are examined. The international legal mechanisms of Ukraine's cooperation with other states regarding the main ITCs are analyzed, revealing their advantages and shortcomings. The book contains a comprehensive scientific reference apparatus and extensive bibliographic material. It is intended for scholars, educators, postgraduate students, university students, and anyone interested in issues of international law.
  • Публікація
    Удосконалення організації та проведення відновлення радіотехнічних засобів в особливий період в екстремальних умовах
    (Чернігівська політехніка, 2024) Дранник, П. А.; Рощупкін, Є. С.; Кукобко, С. В.; Герасимов, С. В.
    В доповіді наведені пропозиції щодо порядку організації та проведення відновлення радіотехнічних засобів. Як показали результати моделювання дій персоналу відновлювальних органів, в залежності від умов обстановки наведені пропозиції дозволяють скоротити час як технічного обслуговування, так і відновлення виробів від 5% до 40%, що в загальному випадку дозволяє збільшити як коефіцієнт технічного використання зразку, так і коефіцієнт технічного використання групи виробів.
  • Публікація
    Удосконалення системи синхронізації багатоканальної станції наведення ракет 9С32
    (НТУ «ХПІ», 2024) Марченко, Б. С.; Галицький, О. Ф.; Сургай, М. В.; Шулежко, В. В.
    Наведені результати аналізу роботи системи синхронізації багатоканальної станції наведення ракет (БСНР) 9С32 та недоліки, що викликані моральною та технічною застарілістю її елементів. Розглянуті сучасні пристрої формування високостабільних сигналів на новітній елементній базі. Наведено пропозиції з побудови системи синхронізації БСНР 9С32 з застосуванням сучасних технологій.
  • Публікація
    Можливі шляхи удосконалення виявлення та супроводження балістичних засобів нападу
    (НТУ «ХПІ», 2024) Кісіль, О. А.; Крючков, Д. М.; Гайбадулов, Б. В.; Коробков, Ю. В.
    Наведені тенденції розвитку сучасних засобів протиракетної оборони. Запропонований метод визначення дальності та радіальної швидкості балістичної цілі, та схема пристрою, що його реалізує. Розглянута елемента база, що дозволить реалізувати запропонований пристрій, який працює за наведеним методом.
  • Публікація
    Пропозиції щодо підвищення ефективності відновлення озброєння та військової техніки угрупування зенітних ракетних військ змішаного складу під час виконання завдання з протиповітряної оборони або прикриття важливих державних і військових об’єктів
    (НТУ «ХПІ», 2024) Дранник, П. А.; Рощупкін, Є. С.; Калита, О. В.; Удовенко, А. О.
    У доповіді наведені пропозиції щодо підвищення ефективності відновлення ОВТ змішаного угрупування ЗРВ, що базуються на удосконаленні використання ресурсів та оптимізації проведення заходів у часі.
  • Публікація
    Застосування технічних засобів при підготовці фахівців з експлуатації та ремонту радіотехнічних систем до дій в особливих умовах
    (Чернігівська політехніка, 2024) Скопінцев, О. О.; Овчаренко, О. Ю.; Ткачук, О. А.; Мелешенко, О. В.; Оборонов, М. І.
    В доповіді наведені данні щодо практичного застосування технічних засобів при підготовці фахівців з експлуатації та ремонту радіотехнічних систем до дій в особливих умовах
  • Публікація
    Удосконалення алгоритму автоматичної класифікації повітряних цілей в автоматизованих системах управління Повітряних Сил
    (Чернігівська політехніка, 2024) Резніченко, О. А.; Магу, О. М.; Даниленко, О. В.; Мирюгін, В. І.; Бритов, Д. М.
    В доповіді пропонується модель сумісної обробки ансамблю вихідних даних, отриманих від різнорідних джерел, в якій вагові коефіцієнти, пропорційні точності визначення координат, формуються автоматично на підставі апріорних даних про характеристики засобів інформаційного забезпечення. Розв’язання завдання прийняття рішення пропонується здійснювати з застосуванням математичного апарату нечіткої логіки з наданням відповідних ознак засобів інформаційного забезпечення, що виявили відповідні цілі в системі обробки інформації.
  • Публікація
    Обґрунтування методу оцінювання ефективності контролю технічного стану складного комплексу
    (НТУ «ХПІ», 2024) Рощупкін, Є. С.; Гречка, О. В.
    Обґрунтовано вимоги до методів оцінювання ефективності контролю технічного стану складних комплексів для забезпечення досягнення конкретних результатів щодо застосування (незастосування) тих чи інших рішень.
  • Публікація
    Підготовка особового складу мобільних вогневих груп до відбиття удару повітряного противника в нічних умовах
    (НТУ «ХПІ», 2024) Скопінцев, О. О.; Мокряк, А. Г.; Оборонов, М. І.; Вєтошкін, О. Г.
    У доповіді наведені пропозиції щодо підвищення ефективності підготовки особового складу мобільних вогневих груп при діях вночі.
  • Публікація
    Підготовка особового складу до наступальних (контрнаступальних) дій
    (НТУ «ХПІ», 2024) Ткачук, О. А.; Мелешенко, О. В.; Помогаєв, І. В.; Резніченко, О. А.
    У доповіді наведені пропозиції щодо підвищення ефективності підготовки особового складу частин та підрозділів зенітних ракетних військ Повітряних Сил Збройних Сил України при виконанні завдань за призначенням по веденнюпротиповітряної оборони наступаючих (контрнаступаючих) військ (сил) в зоні бойових дій.
  • Публікація
    Моделювання функціонування радіолокаційних засобів виявлення малорозмірних об’єктів
    (НТУ «ХПІ», 2024) Чернявський, О. Ю.; Герасимов, С. В.; Марущенко, В. В.
    У роботі обґрунтовано особливості алгоритму проведення огляду повітряного простору з метою визначення малорозмірних повітряних об’єктів. При моделюванні враховано переваги та недоліки основних видів огляду повітряного простору, які використовуються для виявлення малопомітних цілей, у тому числі безпілотних літальних апаратів. Результати проведеного моделювання дозволили запропонувати внесення коригування у систему підготовки операторів РЛЗ для виявлення малорозмірних об’єктів. Запропоновано систему обладнання полігону навчально-тренувальними комплексами для навчання виявленню малорозмірних об’єктів. Результати моделювання дозволили підвищити навченість особового складу.
  • Публікація
    Підвищення можливостей зенітної ракетної батареєї, озброєнної ЗРК С-300В1, по протидії БПЛА
    (НТУ «ХПІ», 2024) Швидкий, А. В.; Джус, В. В.; Борисов, В. В.; Кукобко, С. В.
    У доповіді наводяться результати аналізу застосування БПЛА в сучасних збройних конфліктах та характеристики їх ефективних поверхонь розсіювання. Розраховані дальності виявлення БПЛА БСНР 9С32 та запропоновані технічні рішення щодо їх збільшення. Наведено результати реалізації пропозиції щодо розташування мобільних вогневих груп в залежності від характеристик повітряного удару з застосуванням безпілотних засобів нападу.
  • Публікація
    Інноваційні процеси: економіко-правові проблеми реалізації, управління та регулювання
    (2024) Корват, О. В.
    Наукова робота присвячена дослідженню питань регулювання інноваційних процесів для досягнення та підвищення ефективності інноваційної діяльності. В статті обґрунтована важливість використання системного підходу під час формування та виконання стратегій у сфері інноваційної діяльності. Метою роботи є розробка теоретичних положень та практичних рекомендацій з структурування економіко-правових проблем управління, реалізації та регулювання інноваційних процесів за системним підходом для удосконалення державної інноваційної політики та правового регулювання інноваційної діяльності. Розглянуто визначення поняття інноваційного процесу в науковій літературі та міжнародному стандарті – Керівництві Осло. Акцентовано увагу, що Керівництво Осло прирівнює інноваційний процес до інноваційної діяльності. Аргументовано, що управління інноваційною діяльністю є інноваційним процесом. Для виявлення та стратегічного розв’язання наявних економіко-правових проблем інноваційних процесів запропоновано побудову моделі «чорної скриньки» за стандартом функціонального моделювання IDEF0. Розроблено моделі інноваційних процесів в економіці, на підприємстві, в кластерах та екосистемах за стандартом IDEF0. Структуровано економіко-правові проблеми інноваційних процесів за групами проблем ресурсів, виконавців, інструментів регулювання, міжнародної взаємодії, економічної безпеки держави, співробітництва, взаємодії підприємств з зовнішнім середовищем, взаємодії суб’єктів у кластерах і екосистемах, виконання повноважень органами влади, захисту прав інтелектуальної власності, безпеки інновацій, результативності та ефективності інноваційної діяльності, інформування про інноваційні процеси, звітності підприємств, звітів державних регуляторів. Проведено аналіз повноти переліку проблем, зазначених у Стратегії розвитку сфери інноваційної діяльності на період до 2030 року. Обґрунтовано напрями удосконалення державної інноваційної політики та правового регулювання інноваційної діяльності в Україні.
  • Публікація
    Resilience Benchmarking: How Small Hotels Can Ensure Their Survival and Growth during Global Disruptions
    (MDPI, 2024) Kolodiziev, O.; Dorokhov, O.; Shcherbak, V.; Dorokhova, L.; Ismailov, A.; Figueiredo, R.
    This study aimed to develop a resilient benchmarking system for small hotels in Ukraine, designed to ensure their survival and growth amid global disruptions and local crises. Given the severe challenges associated with the COVID-19 pandemic and military actions, the resilience of the regional tourism business is particularly relevant. The methods used in this study, including factor and cluster analysis, taxonomy, and dendrograms, enabled the development of development programs for two clusters of hotels: those located in areas with increased military risk and those in relatively safe territories. The taxonomic analysis revealed signifcant differences in managerial practices and operational effciency, largely determined by the geographic location of the hotels. Hotels in active combat zones experienced a 40% reduction in tourist fow and fnancial instability, while hotels in safe areas demonstrated a 30% higher level of customer satisfaction. The application of advanced security systems and modern marketing techniques led to a 40% reduction in incidents.
  • Публікація
    Digital transformation as a tool for creating an inclusive economy in Ukraine during wartime
    (LLC “Consulting Publishing Company “Business Perspectives”, 2024) Kolodiziev, O.; Shcherbak, V.; Kostyshyna, T.; Krupka, M.; Riabovolyk, T.; Androshchuk, I.; Kravchuk, N.
    The russian aggression against Ukraine underscores the need to reassess regional strategies for digitalization and inclusivity. The study aims to identify strategies for enhancing these areas during wartime. Taxonomy and cluster and factor analysis methods have shown that regions with a higher level of digitalization have lower levels of poverty and unemployment. Specifically, regions in the top quartile of the digitalization index reported, on average, 12% lower unemployment rates compared to those in the bottom quartile. The analysis identifies distinct regional groupings: areas such as Zaporizhzhia, Kherson, Donetsk, and Luhansk are partially occupied and exhibiting low digitalization and inclusivity, in contrast with Mykolaiv and Kirovohrad that show moderate progress. Rural regions face a significant digital divide, with only 60% of rural households having stable internet access compared to 90% in urban areas. Factor analysis confirms that wartime conditions have accelerated digital transformation, evidenced by a 42% increase in Diia app usage from 2021 to 2023 and a rise in internet penetration from 62% in 2019 to 78% in 2023. Additionally, IT sector export revenues grew by 20% in 2022, and technology startups doubled between 2019 and 2023. The study proposes a strategic framework for regional adaptation: intensive digitalization and inclusivity for Zaporizhzhia, Kherson, Donetsk, and Luhansk regions; digitalization for Mykolaiv region; inclusivity for Kirovohrad and Zakarpattia regions; and balanced adaptation for Chernivtsi and Khmelnytskyi regions. Recommended measures include modernizing digital infrastructure, expanding educational opportunities, supporting startups, and aligning digital and social initiatives to foster regional resilience and development.
  • Публікація
    Євроінтеграційні впливи на безпекові питання інноваційного процесу
    (НДІ ПЗІР НАПрН України, 2024) Внукова, Н. М.
    Дослідження присвячено основним засадам визначення євроінтеграційних впливів на безпекові питання інноваційного процесу. Розглянуто підходи ЄК до нових ініціатив сприяння розвитку науково-інноваційної співпраці ЄС з Україною. Проаналізовані підходи ЄК мають вплив на безпекові питання і пов’язані із промисловою політикою. Останні тенденції з розвитку безпекової індустрії зумовлені змінами в пріоритетах щодо випуску пристроїв і формування нової промислової політики ЄС. Використання синергії між технологіями безпеки та захисту цивільного та оборонного сектора є актуалізованими для вивчення досвіду ЄС Україною під час воєнного стану. The study is devoted to the basic principles of determining the impact of European integration on security issues of the innovation process. The approaches of the EC to new initiatives to promote the development of scientific and innovative cooperation between the EU and Ukraine were considered. The analyzed EC approaches have an impact on security issues and are related to industrial policy. The latest trends in the development of the security industry are due to changes in priorities regarding the release of devices and the formation of a new industrial policy of the EU. The use of synergies between security and defense technologies of the civil and defense sectors is relevant to the study of the EU experience of Ukraine during martial law.
  • Публікація
    Environmental protection in the context of armed conflicts
    (НДІ ПЗІР НАПрН України, 2024) Yakoviyk, I. V.
    The paper analyzes the international legal framework for environmental protection during armed conflicts. The author analyzes the decisions of the Convention on the Prohibition of Military or Any Other Hostile Use of Environmental Modification Techniques (ENMOD Convention) and Protocol I to the Geneva Conventions as international documents containing provisions on environmental protection in armed conflicts. У роботі проаналізована міжнародно-правова база щодо охорони довкілля під час збройних конфліктів. Проведено аналіз рішень Конвенції про заборону військового або будь-якого іншого ворожого використання техніки, що змінює навколишнє середовище (конвенція ENMOD) та Протоколу І до Женевських конвенцій як міжнародних документів, які містять положення про захист довкілля в умовах збройних конфліктів.
  • Публікація
    Законодавче регулювання питань дослідницької інфраструктури та підтримки молодих вчених
    (НДІ ПЗІР НАПрН України, 2024) Любчич, А. М.
    У публікації розглянуто деякі питання законодавчого регулювання дослідницької інфраструктури та підтримки молодих вчених. Розглянуто проект Закону про внесення змін до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» щодо питань дослідницької інфраструктури та підтримки молодих вчених (реєстр. №10218 від 06.11.2023). Зазначені окремі пропозиції щодо вказаного проекту. The publication deals with some issues of legislative regulation of research infrastructure and support for young scientists. The draft Law on Amendments to the Law of Ukraine "On Scientific and Scientific-Technical Activities" on Research Infrastructure and Support of Young Scientists (Reg. No. 10218 of 06.11.2023) is considered. Some proposals on the draft law were made.
  • Публікація
    Трансформація банківської системи України в умовах євроінтеграції
    (НДІ ПЗІР НАПрН України, 2024) Єфремова, К. В.; Корсун, Є. С.
    Визначено основні тенденції розвитку банківської системи України. Проаналізовано вплив трансформації банківської системи на економічну безпеку країни. Відзначено поточний стан впровадження європейських норм та принципів банківського регулювання. Виокремлено напрямки інтеграції банківської системи України у фінансову сферу ЄС. The main tendencies of the banking system development in Ukraine have been determined. The impact of the transformation of the banking system on the country's economic security is analyzed. The current state of European norms implementation and banking regulation principles has been noted. The directions for integration of the Ukrainian banking system into the EU financial sphere have been proposed.