Математична модель системи позиціонування стимулюючого електрода на біологічно активні точки

Abstract

Розглянуті основні питання щодо математичної моделі системи позиціювання стимулюючого електрода на біологічно-активні точки. Завдяки автоматизації виключається суб'єктивний фактор оператора, зменшується зарядова дія зондувальним струмом, зменшується механічне навантаження, а також з'являється можливість дослідження деяких інших параметрів точки. Конструкція датчика забезпечує підвищену стабілізацію контакту електродів зі шкірою. Розвиток методів діагностики таким шляхом, звичайно, ускладнює процес вимірювання, також збільшується вартість обладнання, але при цьому підвищується повторюваність результатів, а отже, і достовірність і залишається головна якість – діагностика захворювань у докліничний період.