Актуальність теми – Сьогодні 3D-друк стає поширюваним явищем не лише в прототипуванні а й у різних сферах виробництва. Використання 3D-друку можливе в автомобілебудуванні, у військовій сфері, медичній тощо. Все це можливе за рахунок великої кількості типів пластиків, які мають власні фізичні характеристики, які можуть використовуватися для різного призначення. Використання у виробництві пластиків різних інгібіторів та добавок роблять характеристики пластиків мінливими. Мінливість характеристик та великий набір різноманітних типів пластиків потребують визначення та оптимізації технологічних параметрів для отримання в друкованій деталі всіх необхідних якісних показників, що дозволять використовувати деталі в необхідних умовах. Мета роботи – оптимізація технологічних параметрів 3D-друку інженерними пластиками та аналізу параметрів друку цими пластиками. Методи дослідження – в якості методів дослідження використовувалися змішані методи, що включають в себе емпіричний метод, зокрема використовувалися експериментальні дослідження, зрівняння, виміри та використовується регресійний аналіз. Із теоретичного методу використовувалися аналіз, уявне модулювання, індукція та дедукція.