Технології тривимірного друку з використанням різного роду матеріалів широко використовуються в різних галузях людської діяльності. Наявні засоби тривимірного проєктування значною мірою задовольняють потреби інженерів. Між тим біопринтинг по суті є в зародковому стані. Більшість програмних застосунків автоматизованого проєктування не дозволяє проводити повноцінне моделювання відтворюваної біологічної структури з біотехнологічних аспектів та з урахуванням особливостей методу 3D-біодруку.