У роботі вивчається потенціал глибокого навчання для розв'язання проблеми оптимізації дизайну процесорів, покладаючись на доведені можливості глибокого навчання у розв'язанні складних задач. Нещодавні інновації в open source інструментах для дизайну процесорів знизили ціновий бар'єр та дозволили зробити дослідження у сфері оптимізації процесорів доступними для невеликих дослідницьких груп та для індивідуальних дослідників. Однак незрілість цих інструментів у поєднанні і загальною складністю сфери розробки мікропроцесорів залишає процес оптимізації дуже складним. Не дивлячись на все це, потенційні переваги глибокого навчання у значному покращенні архітектур мікропроцесорів дуже значні, що робить цей підхід багатообіцяючим для майбутніх досліджень.