Лінгвістичні й технологічні засади лексикографування фемінативів: чеський досвід і українська перспектива

Abstract

Пропоноване дослідження присвячене проблемам лексикографічної презентації назв осіб жіночої статі у тлумачному вокабулярі в контексті стабілізації й унормування фемінативної підсистеми сучасної української мови. Розглянуто коло проблемних питань лексикографічної параметризації фемінативів у тлумачному словнику (фемінатив як повноправна одиниця реєстру словника — слово чи форма слова, його місце у словнику чи поза словником; відображення словотвірної похідності фемінатива; проблеми лексикографічної фіксації варіантності мовних позначень жінки; проблеми лексикографічного ремаркування) в проєкції на шляхи їх вирішення чеським та українським тлумачним словникарством. Зіставлено визначення й сутнісне наповнення лінгвістичних і технологічних засад словникового засвідчення фемінативів у баченні чеської та української теоретичної і практичної лексикографії. Детально проаналізовано концептуальні засади створення «Академічного тлумачного словника сучасної чеської мови» (ASSČ) та місце в ньому фемінативів з увагою до принципів і способів їх словникової фіксації у чеській лексикографічній традиції (окрема чи пригніздована одиниця словникового реєстру, відображення її словотвірної похідності). Розглянуто можливості, надані друкованою та електронною версіями ASSČ, вказано на цінність та дослідницькі можливості «Мовного інтернет-довідника» (IJP) як словника активного типу, створеного на підставі «Академічного довідника з чеської мови» (APČJ), в якому враховано актуальні процеси мовної динаміки з оцінкою їх результатів. Акцентовано на відображенні в чеському тлумачному словникарстві тих аспектів лексикографування назв жінки, що є сумірними чи кореспондують з українськими фемінативами, на можливостях урахування напрацювань чеських словникарів з метою належного сутнісного наповнення теоретичних засад і оптимізації практичних питань їхнього засвідчення в українській тлумачній лексикографії.