Словник фразеологізмів української мови на позначення невербальної комунікації: засади і принципи побудови

Abstract

Статтю присвячено розгляду структури, змісту, особливостей побудови українського фразеологічного словника, який репрезентує невербальну комунікацію лінгвоносіїв; окреслено основні засади і принципи укладання лексикографічної праці, зокрема з’ясовано специфіку словника за типом і призначенням, за характером репрезентації мовної одиниці, способом її подання; визначено орієнтовний обсяг реєстру фразем, загальну концепцію подачі матеріалу у словниковій статті. Проект словника, що транслює ментальну, етнічну своєрідність українців крізь призму невербального спілкування, є першою спробою упорядкування відповідних фразеологічних номінацій жестів, міміки, поз, ходи, комунікативно значущих рухів тощо.