Забезпечення стабільності трудових правовідносин на українських землях з 1240 по 1917 роки

Швець, В. О.

Публікація:
Забезпечення стабільності трудових правовідносин на українських землях з 1240 по 1917 роки

dc.contributor.author	Швець, В. О.
dc.date.accessioned	2022-04-17T08:30:29Z
dc.date.available	2022-04-17T08:30:29Z
dc.date.issued	2019
dc.description.abstract	The article is devoted to the study of the peculiarities of the development of legal regulation of the stability of labor relations in the period between 1240 and 1917, taking into account the historical events that influenced the development of labor legislation in the historical territories of Ukraine. The author notes that the legal regulation of the stability of labor relations began to emerge during the customary law of Kievan Rus and from 1240 to 1917 developed within the following two historical stages: the era of enslavement and the action of Russian serfdom; era of emancipation and flourishing of industrial legislation. The conclusions to the article summarize the results of the study and demonstrate the factors that led to the conceptual development of the principle of stability of labor relations. It was found that during the stay of Ukrainian lands under the rule of the Grand Duchy of Lithuania, free labor was gradually replaced by duty, which remained after the transition of these lands under the rule of the Muscovy (ie, ensuring the stability of «labor relations» during this period). tying of peasants and their children from birth to work for a certain lord, which led to the further enslavement of the peasants; It is concluded that with the gradual «industrialization» of the Russian Empire (XVIII century) began to form factory (factory) legislation, which regulated the relationship between the owner of the plant (factory) and working people (usually these people were not free: some of these people were convicts for crimes and peasants bought by village factories), as well as skilled «workers» (the stability of relations with them was governed by agreements on work performed, the implementation of which usually involved the termination of such relations), however, in any case, the stability of relations with labor was provided in the interests of the employer. The emancipation of Ukrainian peasants led to the fact that the then existing «labor relations» were gradually terminated, peasants could be freely employed, in particular, in factories and mills, which began to be actively built, creating demand for hired labor. Стаття присвячена дослідженню особливостей розвитку правового регулювання стабільності трудових правовідносин у період між 1240 та 1917роками з урахуванням історичних подій, що впливали на процес розвитку законодавства у сфері праці на історичних територіях України. Автором зазначається, що правове регулювання забезпечення стабільності трудових правовідносин почало зароджуватись у часи звичаєвого права Київської Русі та з 1240 по 1917 роки розвивалось у межах таких двох історичних етапів: доба закріпачення та дії російського кріпосного права; доба розкріпачення та розквіту промислового законодавства. У висновках до статті узагальнюються результати дослідження та демонструються фактори, котрі обумовили концептуальний розвиток засади стабільності трудових правовідносин. З’ясовано, що за часів перебування українських земель під владою Великого Литовського князівства вільнонаймана праця поступово замінилася на повинність, що зберіглось і після переходу цих земель під владу Московського царства (тобто, забезпечення стабільності «трудових правовідносин» у цей період здійснювалось за рахунок прив’язування селян і їх дітей від народження до роботи на певного пана, що призвело до подальшого закріпачення селян; припинення відносин кріпака і пана відбувалось лише за актом пана). Зроблено висновок, що з поступовою «індустріалізацією» Російської імперії (XVIII ст.) почало формуватися заводське (фабричне) законодавство, яким врегульовувались відносини власника заводу (фабрики) та робітних людей (як правило, ці люди не були вільними: частину цих осіб складали засуджені за злочини та селяни, куплених заводами сіл), а також кваліфікованих «працівників» (стабільність відносин з ними регулювалась домовленостями про виконувану роботу, виконання якої, як правило, передбачало припинення таких взаємовідносин), однак, у будь-якому разі, стабільність відносин з приводу праці забезпечувалась в інтересах наймача. Розкріпачення українських селян зумовило те, що наявні на той час «трудові правовідносини» вже поступово припинялись, селяни могли вільно найматись на роботи, зокрема, на заводах і фабриках, котрі почали активно будуватись, створюючи попит на найману працю.	uk_UA
dc.identifier.citation	Швець В.О. Забезпечення стабільності трудових правовідносин на українських землях з 1240 по 1917 роки. Юридична наука. 2019. № 7. С.402-408.	uk_UA
dc.identifier.issn	2222-5374
dc.identifier.uri	https://openarchive.nure.ua/handle/document/20139
dc.language.iso	uk	uk_UA
dc.publisher	Національна академія управління	uk_UA
dc.subject	кріпосне право	uk_UA
dc.subject	правове регулювання	uk_UA
dc.subject	розвиток законодавства	uk_UA
dc.subject	стабільність трудових правовідносин	uk_UA
dc.subject	трудові правовідносини	uk_UA
dc.subject	фабричне законодавство	uk_UA
dc.subject	serfdom	uk_UA
dc.subject	legal regulation	uk_UA
dc.subject	development of legislation	uk_UA
dc.subject	stability of labor relations	uk_UA
dc.subject	labor relations	uk_UA
dc.subject	factory legislation	uk_UA
dc.title	Забезпечення стабільності трудових правовідносин на українських землях з 1240 по 1917 роки	uk_UA
dc.type	Article	uk_UA
dspace.entity.type	Publication