Види переведення та переміщення працівників за трудовим законодавством України

Фоміна, Г. Ю.

Публікація:
Види переведення та переміщення працівників за трудовим законодавством України

dc.contributor.author	Фоміна, Г. Ю.
dc.date.accessioned	2022-06-07T09:18:58Z
dc.date.available	2022-06-07T09:18:58Z
dc.date.issued	2017
dc.description.abstract	У статті окреслюється актуальна наукова думка про видову структуру переведення та переміщення працівників, як складних трудо-правових феноменів, спрямованих на оптимізацію використання трудових ресурсів у виробничих відносинах. Уточнивши визначення поняття «переведення працівників», автор доходе думки, що чинне українське трудове законодавство дозволяє класифікувати практичні вияви переведення за різними критеріями, а саме: за критерієм формальності (номінальне та реальне), за просторовим критерієм (внутрішнє та зовнішнє переведення), за темпоральним критерієм (переведення постійного чи тимчасового характеру), за критерієм «джерела» інтересів, за якими здійснюється переведення (переведення, пов’язані з інтересами: роботодавців; працівників; суспільства). У межах комплексної класифікації переведення працівника ця кадрова процедура поділяється на види залежно від: об’єктивного вияву переведення (постійне, тимчасове; пов’язане із зміною роботи на тому ж самому підприємстві, роботи на тому ж самому підприємстві, яке змінює своє місцезнаходження тощо); суб’єктивного вияву переведення (добровільне чи обов’язкове; обумовлене ініціативою роботодавця чи працівника). Уточнивши визначення поняття «переміщення працівників», автор пропонує поділяти цю кадрову процедуру в залежності від характеру робочого місця, на який працівник переходить виконувати ту ж саму роботу (перехід працівника у цій установі на інше робоче місце; перехід працівника в інший структурний підрозділ на території установи в межах тієї ж місцевості; перехід працівника на іншому механізмі або агрегаті при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою). У висновках до статті обґрунтовується думка, що множина фактичного вияву видів переведення та переміщення працівників обумовлена: фактичними ситуаціями виробничих відносин, які потребують оптимізації роботодавцем використання трудових ресурсів; нормами законодавства, крізь призму яких фактичні обставини та умови тлумачяться в якості достатніх для здійснення відповідних кадрових процедур без шкоди забезпеченню належного рівня соціальної безпеки працівників та економічної свободи роботодавця у виробничих відносинах. The article outlines the current scientific idea about the specific structure of the transfer and relocation of workers as complex labor and legal phenomena aimed at optimizing the use of labor resources in industrial relations. Having clarified the definition of the concept of “transfer of employees”, the author comes to the conclusion that the current Ukrainian labor legislation allows classifying the practical manifestations of translation according to different criteria, namely: according to the criterion of formality (nominal and real), according to the spatial criterion (internal and external translation), according to the temporal criterion (permanent or temporary translation), according to the criterion of the “source” of interests on the basis of which the translation is carried out (translation related to the interests of: employers; employees; society). Within the framework of the complex classification of the employee's transfer, this personnel procedure is divided into types depending on: the objective manifestation of the transfer (permanent, temporary; associated with a change of work at the same enterprise, as well as work at the same enterprise that changes its location, etc.); the subjective manifestation of the transfer (voluntary or mandatory; due to the initiative of the employer or employee). Having clarified the definition of the concept of “relocation of employees”, the author suggests dividing this personnel procedure into types, depending on the nature of the workplace to which the employee goes to perform the same work (transition of an employee in this institution to another workplace; transition of an employee to another structural unit on the territory of the institution within the same locality; transition of an employee to another mechanism or unit while continuing to perform work in the same specialty, qualification or position). The conclusions to the article substantiate the idea that the complexity of the actual manifestation of the types of transfer and relocation of employees is due to: actual situations of industrial relations that need to be optimized by the employer of the use of labor resources; the norms of legislation, through the prism of which the actual circumstances and conditions are interpreted as sufficient for the implementation of appropriate personnel procedures without harm to ensuring the proper level of social security of employees and economic freedom of the employer in industrial relations.	uk_UA
dc.identifier.citation	Фоміна Г. Ю. Види переведення та переміщення працівників за трудовим законодавством України. Науковий вісник публічного та приватного права. 2017. Вип. 2, Т. 2. С. 113–118.	uk_UA
dc.identifier.issn	2618-1258
dc.identifier.uri	https://openarchive.nure.ua/handle/document/20529
dc.language.iso	uk	uk_UA
dc.publisher	Науково-дослідний інститут публічного права	uk_UA
dc.subject	види кадрових процедур	uk_UA
dc.subject	кадрові процедури	uk_UA
dc.subject	переведення працівників	uk_UA
dc.subject	переміщення працівників	uk_UA
dc.subject	свобода праці	uk_UA
dc.subject	freedom of labor	uk_UA
dc.subject	personnel procedures	uk_UA
dc.subject	relocation of employees	uk_UA
dc.subject	transfer of employees	uk_UA
dc.subject	types of personnel procedures	uk_UA
dc.title	Види переведення та переміщення працівників за трудовим законодавством України	uk_UA
dc.type	Article	uk_UA
dspace.entity.type	Publication