Правове регулювання соціального захисту працівників митних органів

Шкода, В. М.

Публікація:
Правове регулювання соціального захисту працівників митних органів

dc.contributor.author	Шкода, В. М.
dc.date.accessioned	2024-02-13T19:59:22Z
dc.date.available	2024-02-13T19:59:22Z
dc.date.issued	2023
dc.description.abstract	Дисертаційне дослідження спрямоване на розкриття актуального змісту, з’ясування поточного стану і перспектив розвитку правового регулювання соціального захисту працівників митних органів. У роботі дістали подальшого розвитку наукові підходи до тлумачення поняття соціального захисту працівників митних органів, його основних ознак. Соціальний захист працівників митних органів є соціально-правовим явищем, яке відображає реалізацію державою її соціальної функції, а також засвідчує її в якості соціальної держави. Також соціальний захист цих працівників – це цілеспрямований результат виконання соціальних обов’язків держави в особі митних органів (інших зобов’язаних суб’єктів у системі публічної адміністрації) та наслідок реалізації права працівників митних органів на соціальний захист. Соціальний захист працівників митних органів характеризується особливою метою – забезпеченням соціальної безпеки працівників пропорційно соціальним ризикам, що виникають у результаті виконання ними трудових обов’язків. Ця мета досягається шляхом виконання комплексу завдань, серед яких: нормативно-правове забезпечення соціального захисту; усунення соціальних ризиків, обумовлених працевлаштуванням у митних органах; вдосконалення кадрового забезпечення в митних органах тощо. Крім того, соціальний захист працівників митних органів виконує комплекс загальних (економічна, регулятивна, охоронна, демографічна та ін.), а також спеціальних (організаційна, стимулююча, інформаційна, контрольна, підвищення рівня довіри працівників митних органів до державних органів та до держави загалом, соціально-реабілітаційна) функцій. У роботі удосконалено розуміння актуальних проблем правового регулювання матеріальних форм соціального захисту працівників митних органів. Також виокремлено проблемні питання правового регулювання трудоправового, житлово-побутового напрямів соціального захисту працівників митних органів та сформульовано пропозиції щодо вирішення зазначених проблем. Уперше розкрито проблематику забезпечення права працівників митних органів на життя і здоров’я як базових прав людини шляхом правового регулювання медичного і оздоровчо-рекреаційного напряму соціального захисту цих працівників. Обґрунтовано, що відповідні права доцільно забезпечувати за рахунок розроблення і прийняття Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, що сталися з працівниками митних органів, а також Переліку пов’язаних зі службою в митних органах України захворювань та хвороб. У пропонованому Переліку пов’язаних зі службою в митних органах України захворювань та хвороб мають бути, на наш погляд, закріплені два типи переліків: перелік захворювань, обумовлених особливими властивостями або ж умовами служби у митних органах та властивостями й умовами служби, що спричиняють їх виявлення або шкоду здоров’ю; перелік захворювань і хвороб, які були у працівника до вступу на службу, але загострились (проявились) у процесі служби у зв’язку з особливими властивостями або умовами служби на конкретних посадах та особливостями й умовами служби, які спричинили їх розкриття чи погіршення здоров’я. Окреслено актуальні шляхи оптимізації правового регулювання соціального захисту працівників митних органів у межах двох ключових напрямів. Перший напрям – концептуально-стратегічний. Цей напрям нормативно-правового забезпечення соціального захисту передбачає розроблення та затвердження Концепції соціального захисту працівників митних органів, а також Стратегії забезпечення соціального захисту працівників митних органів до 2030 року. Другий напрям – нормативно-правове удосконалення забезпечення соціального захисту. У межах цього напряму пропонується, по-перше, внести зміни до Митного кодексу України (забезпечення юридичної визначеності поняття, мети і завдань соціального захисту працівників митних органів, окреслення принципів їх соціального захисту, конкретизація підстав і умов набуття та реалізації права на оплату праці, а також обсягу складових елементів заробітної плати працівників митних органів, переліку базових трудоправових заходів соціального захисту, посилення соціального захисту членів сімей працівників митних органів, а також працівників, які загинули, виконуючи службові обов’язки тощо), подруге, внести зміни до Закону України «Про відпустки» (закріплення права на відпустку у зв’язку із професійним вигоранням), по-третє, розробити та прийняти ряд підзаконних актів. До таких підзаконних актів належать ті, що: забезпечуватимуть юридичну визначеність процедури надання службових жилих приміщень і користування ними в Держмитслужбі та її територіальних органах; регулюватимуть оплату праці працівників митних органів, а також отримання ними матеріальної допомоги; регламентуватимуть різні аспекти встановлення, призупинення, зменшення чи скасування надбавок та надання премій працівникам митних органів тощо. Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що викладені в дисертації висновки та пропозиції можуть бути використані у науководослідній роботі, зокрема для подальшого опрацювання актуальних проблем правового регулювання соціального захисту працівників митних органів України. Також висновки та пропозиції, викладені у дисертації, можуть застосовуватись у процесі підготовки проєктів нових і внесення змін до діючих нормативно-правових актів соціального та митного законодавства, які врегульовують форми, способи та заходи соціального захисту працівників митних органів України. У правозастосовній діяльності результати дослідження сприятимуть оптимізації практичної діяльності суб’єктів, на яких покладено обов’язки нормативно-правового забезпечення соціального захисту працівників митних органів України та/або обов’язки щодо здійснення заходів соціального захисту цих працівників. У навчальному процесі результати дослідження можуть використовуватись при вивченні у вищих і спеціальних юридичних освітніх закладах таких навчальних дисциплін, як «Соціальне право України», «Трудове право», «Порівняльне трудове право», «Право соціального забезпечення», «Проблеми права соціального забезпечення», а також під час підготовки робочих програм і планів, написання підручників, навчальних посібників, курсів лекцій та у науково-дослідницькій роботі студентів, слухачів та курсантів. The objective of this dissertation research is to elucidate the contemporary substance, assess the current state, and examine the future prospects of legal regulation concerning the social protection of customs officials. In the dissertation, scholarly approaches to the conceptualization of the social protection afforded to customs officials were advanced, delineating its salient features. Social protection for customs officials is both a socio-legal construct that embodies the state’s execution of its social mandate and an indicator affirming its status as a social (welfare) state. Furthermore, this protection serves as a tangible outcome of the state’s social obligations, as discharged by customs authorities and other responsible bodies within the public administration system. It also materializes the realization of the statutory rights to social protection that customs employees possess. The social protection of customs officials serves a distinct objective: to ensure the social security of these employees commensurate with the social risks inherent in the execution of their professional duties. This objective is realized through a multi-faceted array of tasks, which include but are not limited to the provision of regulatory and legal frameworks for social protection; the mitigation of employment-induced social risks within customs authorities; and the optimization of human resources within these agencies. Furthermore, this protection is executed through an amalgam of general functions – economic, regulatory, security-based, and demographic, among others – as well as specialized functions, which span organizational measures, incentives, information dissemination, oversight mechanisms, the enhancement of employee trust in governmental institutions, and social rehabilitation initiatives. The research advances our understanding of the present-day challenges associated with the legal regulation of material forms of social protection afforded to customs employees. It identifies salient issues in the legal frameworks governing labor law, housing, and quotidian aspects of social protection for customs personnel, and proffers solutions for these challenges. For the first time, the study illuminates the complexities of safeguarding the fundamental human rights to life and health for customs officials, achieved through the legal regulation of their medical care and wellness programs. The study argues for the establishment and adoption of a formal Procedure for Investigating and Documenting Incidents involving customs officials, along with a Compendium of Illnesses and Conditions Attributable to Service in Ukraine’s Customs Authorities. The proposed Compendium is suggested to incorporate two distinct classifications of diseases and conditions.The first category encompasses diseases that are attributable to the unique occupational hazards or conditions encountered in customs service, along with the specific hazards or conditions that either precipitate their onset or exacerbate their severity. The second category includes pre-existing illnesses or diseases that the employee may have had prior to their tenure but have become aggravated or manifest due to the distinctive occupational risks or conditions associated with particular roles within the customs authorities. This category also specifies the occupational characteristics and conditions that have led to the unmasking or deterioration of these health issues. The article delineates current approaches to optimize the legal regulation of social protection for customs employees within two principal domains. The first domain is conceptual and strategic, encompassing the formulation and ratification of both a “Concept of Social Protection for Customs Employees” and a “Strategy for Ensuring Social Protection of Customs Employees until 2030”. The second domain focuses on regulatory and legal refinement. Within this domain, several key actions are proposed. First, amendments to the Customs Code of Ukraine are advised, aiming for the legal codification of the concept, purpose, and objectives concerning the social protection of customs employees. This includes the articulation of underlying principles, the specification of criteria and conditions for wage entitlements, and an enumeration of core legal measures for labor social protection. Additionally, these amendments should address enhanced social protections for the family members of customs employees and those who lose their lives in the line of duty. Second, modifications to the Ukrainian Law “On Leave” are recommended, specifically to codify entitlements to leave in instances of professional burnout. Third, the enactment of several subordinate legislations is advised. These should provide a legally definitive framework for the allocation and usage of official residences within the State Customs Service of Ukraine and its regional branches, compensation packages for customs officials, financial aid protocols, and various parameters for the initiation, suspension, reduction, or termination of allowances and bonuses for customs employees. The practical implications of the research findings are manifold. First, the conclusions and recommendations delineated in the dissertation offer valuable insights for further scholarly investigation into the contemporary issues surrounding the legal regulation of social protection for customs officials in Ukraine. Second, these findings can directly inform the development and amendment of extant social and customs legislation, specifically addressing the various forms, methods, and measures related to the social protection of customs officials within the country. In the realm of law enforcement, the study’s results offer actionable strategies to optimize the regulatory and legal mechanisms that govern the social protections for employees of Ukraine’s customs authorities. These can serve as a guide for stakeholders entrusted with legal and regulatory responsibilities in this context. In academia, the results can be incorporated into a range of curricula at higher and specialized legal education institutions. Specifically, they can enrich courses such as “Social Law of Ukraine”, “Labor Law”, “Comparative Labor Law”, “Social Security Law,’ and ‘Problems of Social Security Law”. The findings can also be utilized in the formulation of syllabi, course materials, textbooks, and lectures, as well as serving as a resource for student and cadet research projects.
dc.identifier.citation	Шкода В. М. Правове регулювання соціального захисту працівників митних органів : дис. … д-ра філос. : 081 «Право» / Шкода Влада Миколаївна ; М-во освіти і науки України, Київський національний університет імені Тараса Шевченка. – Київ, 2023. – 256 с.
dc.identifier.uri	https://openarchive.nure.ua/handle/document/25573
dc.language.iso	uk
dc.publisher	Київський національний університет ім. Тараса Шевченка
dc.subject	правове регулювання
dc.subject	соціальний захист
dc.subject	працівник митних органів
dc.title	Правове регулювання соціального захисту працівників митних органів
dc.title.alternative	Legal regulation of the social protection of customs employees
dc.type	Other
dspace.entity.type	Publication