Кафедра українознавства
Постійний URI для цієї колекції
Перегляд
Останні подання
Публікація Про значення творчості та діяльності Г. Ф. Квітки-Основ’яненка(ХНУРЕ, 2024) Колода, В. О.У тезах доповіді висвітлюється значна культурно-просвітницька діяльність Григорія Федоровича Квітки-Основ’яненка в Харкові, де він активно сприяв розвитку освіти, театру та літератури. Як директор Харківського театру, Квітка-Основ’яненко заклав основи української драматургії. Під його керівництвом було створено низку важливих закладів, зокрема Інститут шляхетних дівчат, Кадетський корпус та Публічну бібліотеку, що стали важливими центрами розвитку культури в місті. Квітка-Основ’яненко також ініціював видання журналів і альманахів, які розвивали українську літературну мову та наближали її до народу.Публікація Перші дні повномасштабного вторгнення РФ для Харкова(ХНУРЕ, 2024) Кулик, Є. В.Перші дні повномасштабного вторгнення росії в Україну для Харкова ознаменувалися важкими обстрілами, що суттєво змінили життя міста. З 24 лютого 2022 року Харків став однією з ключових цілей ворога, зазнавши обстрілів не тільки військових об’єктів, а й житлових кварталів та критичної інфраструктури. Проте така складна ситуація ще більше об’єднала людей між собою.Публікація Минуле та сучасність: підтримка української культури та єдності в Харкові(ХНУРЕ, 2024) Сокрута, С. В.Харків, будучи важливим культурним центром, зберігає і розвиває українські традиції. Від періоду 1920–1930-х років до сьогодення місто стало осередком культурних об’єднань та ініціатив, що зберігають національну ідентичність. Сучасні культурні простори продовжують справу своїх попередників, зберігаючи пам’ять про минуле та об'єднуючи громаду.Публікація Олексій Бекетов: внесок в архітектуру Харкова(ХНУРЕ, 2024) Терещенко, З. А.Автор розкриває біографію О. М. Бекетова, його найвідоміші споруди в місті Харкові. Олексій Бекетов – видатний український архітектор, який значно вплинув на розвиток архітектури Харкова в середині XX століття. Його роботи характеризуються естетичною довершеністю, інноваційними підходами до проектування.Публікація Харків як столиця Української РСР: роль і спадок(ХНУРЕ, 2024) Шевченко, Д. Б.Ці тези присвячені аналізу ролі Харкова як першої столиці Української РСР, що відіграла визначну роль у становленні міста як ключового політичного, культурного, наукового та економічного центру. Окрема увага приділена впливу цього статусу на розвиток інфраструктури, індустріалізацію, урбаністику та роль Харкова під час Другої світової війни.Публікація Будинок «Слово»(ХНУРЕ, 2024) Юрова, М. В.Автор розкриває історію будинку «Слово» в Харкові як першої столиці України. Житловий комплекс став місцем проживання й творчості для багатьох провідних українських письменників, поетів, художників і діячів культури 20 30-х років XX століття. У доповіді особлива увага приділяється життю та творчості письменників, а також їх вплив на розвиток української літератури.Публікація Харків як науковий центр(ХНУРЕ, 2024) Януш, О. С.У доповіді розглядається розвиток наукової діяльності Харкова, зокрема внесок міста в космічну галузь. Проаналізовано здобутки освітніх і наукових установ Харкова в підготовці космонавтів і розробці технологій для космічної індустрії. Окреслено роль міста в міжнародній космічній співпраці.Публікація Старовинні підземелля м. Харкова: реальність під час війни та післявоєнні перспективи(ХНУРЕ, 2024) Гарбар, М. А.; Денисенко, Е. І.У дослідженні розглядаються особливості вивчення та перспективи використання підземних споруд XVII–XVIII ст., що знаходяться на території Харкова й Харківської області. Запропоновано можливі екскурсійні маршрути та обґрунтовано необхідність збільшення уваги до підземних об’єктів міста з огляду на потреби цивільного захисту населення в умовах війниПублікація З історії Харківського національного університету радіоелектроніки(ХНУРЕ, 2024) Даценко, В. О.Автор розкриває історію заснування Харківського національного університету радіоелектроніки (ХНУРЕ), висвітлює його шлях від інженерно будівельного інституту до одного з провідних науково-освітніх центрів України в галузі інформаційних технологій та радіоелектроніки. Показано важлива роль у підготовці фахівців для високотехнологічних галузей, таких як комп’ютерні науки, кібербезпека та телекомунікації.Публікація Держпром: історія, архітектурні особливості та значення(ХНУРЕ, 2024) Кайда, О. І.; Водолажченко, Д. С.Автори розкривають історію спорудження Держпрому, його архітектурні особливості, значення цієї споруди для Харкова та України в ціломуПублікація Таємне конструкторське бюро № 183 ХПЗ(ХНУРЕ, 2024) Бадєєва, Л. І.; Циганенко, В. Л.Стаття містить розгляд питань зародження танкобудування у Харкові у період між двома світовими війнами. Розглядається праця танкового конструкторського бюро №183 на чолі з М. І. Кошкіним та О. О. Морозовим. Завдяки таланту, фаховим знанням та підтримці з боку керівництва Наркоматів оборони, озброєння і середнього машинобудування конструкторське бюро розробило танк Т-34. Тактично-технічні якості Т-34 зробили можливим перетворення танкових підрозділів у самостійний рід військ.Публікація Порівняння Харкова ХХ століття (на прикладі твору Остапа Вишні «Як із Харкова зробити Берлін») і Харкова сьогоднішнього(ХНУРЕ, 2024) Циганенко, В. Л.У тезах доповіді ми порівняли образ Харкова початку ХХ століття й сучасний. Проаналізували ті умови, що потрібні для перетворення Харкова на Берлін.Публікація Будинок «Слово» як символ незламності української нації(ХНУРЕ, 2024) Явтушенко, В. М.; Кривушкіна, І. В.Харків у 1920-х–1930-х роках став важливим культурним центром та місцем, куди з’їхалася велика кількість української творчої інтелігенції. Для них був побудований будинок «Слово», який став осередком культурного життя міста. Однак, сталінські репресії призвели до арешту й винищення мешканців будинку, а сучасна росія продовжує справу своїх предків.Публікація Сергій Жадан: роль у сучасній літературі(ХНУРЕ, 2024) Хацко, Б. Д.Автор розкриває значення творчості Сергія Жадана – видатного українського письменника, поета та перекладача. Його твори відзначаються глибиною соціальних та психологічних тем, актуальних для сьогодення, та мовним стилем, який вдало передає атмосферу сучасного українського суспільства.Публікація Життєвий шлях Миколи Хвильвого – провідника українського відродження(ХНУРЕ, 2024) Гаврюков, Д. О.У цих тезах доповіді досліджуються основні етапи життя та творчості Миколи Хвильового – видатного українського письменника, публіциста і громадського діяча, його внесок у розвиток української культури та літератури, а також значення його ідей для української національної самосвідомості.Публікація Харків – літературний центр(ХНУРЕ, 2024) Гриценко, М. В.У статті досліджено значення Харкова як одного з основних центрів розвитку української мови та літератури. Особлива увага приділяється внеску харківських письменників, лінгвістів та культурних діячів у становлення національної ідентичності та збереження мовної спадщини.Публікація Розвиток літератури в Харкові У 1920-1930-ті роки(ХНУРЕ, 2024) Ільєнков, В. С.У тезах доповіді розглядається розвиток Харкова через призму мовно літературного процесу, який суттєво вплинув на культурне становлення міста та України. Аналізуються ключові літературні течії, діяльність видатних письменників, видавничі процеси та мовна ідентичність, зокрема в контексті українізації 1920–30-х років. Особлива увага приділяється ролі Харкова в становленні української літератури та мовної ідентичності на тлі історичних і соціальних змін.Публікація Харків – мовний та літературний центр України(ХНУРЕ, 2024) Рясна, А. К.У роботі детально описано, як Харків став осередком інтелектуального життя, сприяв розвитку української мови та літератури, і як його письменники, незважаючи на політичні переслідування, зберегли і розвинули культуру українського народу, а також про сьогодення міста. Якщо ви хочете дізнатися про нові для себе імена українських письменників і видатних особистостей, поглибити свої знання про Харків як культурний центр та зрозуміти, як література віддзеркалює історичні процеси, то ця робота саме для вас.Публікація Репрезентація харкова у межах фотоконкурсів (на прикладі конкурсів Вікі любить пам'ятки та Конкурсу наукових зображень)(ХНУРЕ, 2024) Ластовець, Н. О.У роботі розкрита роль фотоконкурсів та фіксування руйнувань та збережених пам’яток у межах фотоконкурсів для громадян. У зв’язку з повномасштабним вторгненням і постійними обстрілами Харкова, фотографування збережених та зруйнованих пам’яток є нагальною необхідністю. Потенційно це може допомогти відновити пам’ятку у випадку її пошкодження чи привернути увагу до ситуації в місті на міжнародному рівні.Публікація Михайло Степанович Ткаченко – майстер пейзажу(ХНУРЕ, 2024) Очкурова, Н. О.Тези доповіді присвячені діяльності видатного українського художника, пейзажиста, мариніста, культурного діяча Михайла Ткаченка.