Формування резильєнтності учасників освітнього процесу

Козиренко, С. І.; Циркуненко, О. В.; Ворожбіт-Горбатюк, В. В.

Публікація:
Формування резильєнтності учасників освітнього процесу

dc.contributor.author	Козиренко, С. І.
dc.contributor.author	Циркуненко, О. В.
dc.contributor.author	Ворожбіт-Горбатюк, В. В.
dc.date.accessioned	2024-06-17T10:00:39Z
dc.date.available	2024-06-17T10:00:39Z
dc.date.issued	2023
dc.description.abstract	Актуальність статті обумовлена низкою чинників: провадження воєнного стану в Україні, дистанційний формат організації освітнього процесу, нові ризики соціокультурного характеру, зростання кількості стресогенів і криміногенних чинників. Автори у статті звернули увагу на багатофакторний, міждисциплінарний контекст досліджень і методичних рекомендацій відновлення і збереження цілісності особистості педагога. Пошук адекватних часу психолого-педагогічних впливів, які допоможуть учасникам освітнього процесу досягти визначених очікуваних якісних результатів навчання, налагодити довгострокові взаємодії і партнерства, автори здійснили з опорою на синергетичний і культурологічний підходи. У статті розгляд резильєнтності педагога здійснено через призму розуміння цього поняття як ресурсу для інших учасників освітнього процесу, а саме: здобувачів, представників громадськості, стейголдерів, інших осіб, зацікавлених в якості освіти. Ментальні риси автори визначили як базис стійкості і психологічної пружності українців. Для розвитку резильєнтності сформульовано поради для педагогічних працівників. Перша порада для розвитку резильєнтності передбачає осмислення і усвідомлення своєї спорідненості до педагогічної праці, самоприйняття і опора на природжені здатності легко проживати злети і падіння, любов і віру в інших на основі впевненості в собі, плекання доброї пам'яті, позитивних сподівань і мрій дитинства. Друга порада передбачає осмислення педагогіки оптимізму через практики підкріплення довіри учасників освітнього процесу спільним проживанням малих буденних радостей, дбайливим відновленням відчуття стабільності, безпеки. Третя порада передбачає глибинне осмислення ментальних рис українців: автохтонність, усамітненість, наближеність до землі, кордоцентризм (виражається в чуттєвому проживанні довкілля), працьовитість, пограничне відчуття патріотизму, життєрадісність і оптимізм, анімізм, олюднення довкілля. Автори стоять на позиції, що уміння тримати баланс через уміння бути вдячним може стати поєднувальним елементом усіх визначених у статті рекомендацій. Також автори наголосили на доцільності ортобіотичного налаштування. Це виявляється через гігієну, чергування фізичної і розумової праці, якісне харчування і гігієну емоцій. Національний контекст виразно прослідковується у корисних практиках створення доброго спадку, збереження усього, що додає сили душевної, віри, радості серця. Перспективою подальшого розроблення теми визначено ретроспекцію систем ціннісних координат в організації освітнього процесу з досвіду Г. Сковороди, І. Мечникова, А. Макаренка, В. Сухомлинського.
dc.identifier.citation	Ворожбіт-Горбатюк В. В. Формування резильєнтності учасників освітнього процесу / В. В. Ворожбіт-Горбатюк, С. І. Козиренко, О. В. Циркуненко // Інноваційна педагогіка. – 2023. – Вип. 61., Т. 1. – С. 125–128.
dc.identifier.doi	https://doi.org/10.32782/2663- 6085/2023/61.1.24
dc.identifier.uri	https://openarchive.nure.ua/handle/document/26994
dc.language.iso	uk
dc.subject	університет
dc.subject	якість освіти
dc.subject	безпечне середовище
dc.subject	психолого-педагогічна підтримка
dc.subject	особистість
dc.subject	соціально цінні навички
dc.subject	освіта упродовж життя
dc.title	Формування резильєнтності учасників освітнього процесу
dc.type	Article
dspace.entity.type	Publication