Кінець XX ст. пов’язано з розробкою нових методів дослідження властивостей та реконструкції поверхонь, що базуються на принципах скануючої мікроскопії. Особливе місце займають таки мікроскопічні методи як скануючий електрохімічний мікроскоп [1] та скануючий інтерфейсний хімічний мікроскоп [2], що є вельми цікавими, оскільки дозволяють досліджувати характеристики поверхні та іі топографію в електрохімічних показниках, тобто здатності до участі у електрохімічних процесах, що відбуваються на її поверхні, проводити дослідження у рідких середовищах, що є, наприклад, принциповим для дослідження живих біологічних клітин.