Степаненко, С. В.Ларіна, Т. Ф.Непран, А. В.2025-04-292025-04-292025Степаненко С. В. Цінові тренди у світовій торгівлі агропродукцією / С. В. Степаненко, Т. Ф. Ларіна, А. В. Непран // Зовнішня торгівля: економіка, фінанси, право (серія «Економічні науки»). - 2025. - №138, 1. - С. 94–112. - DOI: https://doi.org/10.31617/3.2025(138)06.https://openarchive.nure.ua/handle/document/30918Здійснено оцінку впливу цінового фактора на динаміку зовнішньої торгівлі агропродукцією України. Висунуто гіпотезу, що ціновий фактор протидіє нарощуванню фізичного експорту аграрної продукції, наслідком чого є уповільнення зростання доходів від зовнішньої торгівлі агропродукцією. Доведено, що одним із ключових наслідків погіршення умов торгівлі стало зниження купівельної спроможності експортованої продукції, що спричинило значні фінансові втрати товаровиробників. Зокрема, протягом останніх років спостерігається стійка тенденція до зниження світових цін на основні види української агропродукції, що є одним із визначальних факторів погіршення торговельних умов. Кількісна оцінка впливу змін у структурі та динаміці торгівлі на доходи аграрного сектору засвідчила, що у 2023 р. загальні втрати від несприятливих умов торгівлі становили 4.4 млрд дол. США, лише за експортом зернових культур втрати сягнули 2.9 млрд дол. США. На основі факторного аналізу встановлено, що навіть нарощування фізичних обсягів експорту не змогло компенсувати втрати торговельного доходу, зумовлені зниженням цін. Більше того, результати дослідження торговельного балансу сільськогосподарської продукції свідчать, що зростання експорту супроводжується ще більш стрімким збільшенням обсягів імпорту, що призводить до погіршення загальної динаміки зовнішньоторговельного сальдо галузі. Результати дослідження ставлять під сумнів ефективність державної стратегії, орієнтованої на нарощування фізичних обсягів експорту як основного механізму розвитку аграрного сектору. Такий підхід не враховує необхідності підвищення доданої вартості продукції та диверсифікації ринків збуту, що є критично важливим в умовах посилення глобальної конкуренції. Натомість стратегія розвитку галузі має передбачати стимулювання виробництва високотехнологічної продукції, розширення переробної промисловості та формування ефективних механізмів захисту національного виробника на зовнішніх ринках. Отже, проведене дослідження підтверджує необхідність переосмислення підходів до формування зовнішньоекономічної політики України у сфері аграрного експорту, що має базуватися не лише на кількісному збільшенні постачання, а й на якісних змінах у структурі виробництва та торгівлі.ukаграрний секторекспортімпортумови торгівлісальдо торговельного балансузернові й олійні культуриArticlehttps://doi.org/10.31617/3.2025(138)06