Циганенко, В. Л.2022-01-312022-01-312021Циганенко В. Л. Образ супрасльського архімандрита Сергія Кимбара на сторінках твору «Письмо супральскаго архимандрита Сергія Кимбара къ кіевскому митрополиту Макарію ІІ, около 1536 г.». Вчені записки Таврійського національного університету імені в. І. Вернадського. Серія: філологія. Журналістика. Том 32 (71), № 4, ч.2. - 2021. - С. 290-295.https://openarchive.nure.ua/handle/document/19426У статті проаналізований образ супрасльського архімандрита Сергія Кимбара не тільки з боку його діяльності, а й зосереджено увагу на художніх засобах, що характеризують як саму постать архімандрита, так і його дії. Зокрема, увагу звернено на цитування згаданим вище діячем Святого Письма, правил вселенських соборів. Автор наголошує на важливості дотримання не тільки правил проведення того чи іншого обряду, а й традицій, що існували в певній місцевості. Усе це не применшує ваги архімандрита для тогочасного церковного життя на українсько-білоруських територіях. У тогочасному суспільстві (XVI ст.) церква відігравала найголовнішу роль у житті населення. Але кожна територія мала свої традиції проведення богослужінь, що інколи відрізнялися від прописаних; церковні книги були написані латинською мовою, яку не розуміли прості люди; навіть побудова церков відрізнялася. Усе це сприяло для звинувачень ченцем Арсенієм Сергія Кимбара, і виправдань останнього. Автор наголошує на освіченості церковних діячів. Вони знали всі правила церковних вселенських соборів і могли з легкістю цитувати їх; дотримувалися традицій ведення богослужінь тих територій, де були розташовані церкви; добре володіли мовою та користувалися пошаною населення. До речі, це стосувалося не всіх. Для підкреслення обізнаності одних, і необізнаності інших, у тексті широко вживаються художні засоби, що характерні для XVI ст.ukхудожні засобибогослужіннявселенські собориСвяте ПисьмоКиївська митрополіявіраArticle