Карташов, О. В.Кондрашов, І. Є.2025-06-122025-06-122024Карташов О. В. Метод адаптації систем радіоакустичного зондування атмосфери / О. В. Карташов, І. Є. Кондрашов // Радіотехніка : Всеукр. міжвід. наук.-техн. зб. – Харьків, 2024. – Вип. 217. – С. 154–166. - DOI: 10.30837/rt.2024.2.217.15.https://openarchive.nure.ua/handle/document/31506Системи радіоакустичного зондування (РАЗ) атмосфери використовуються для отримання інформації про висотний розподіл метеопараметрів в атмосфері Землі, яка використовується в процесі вирішення актуальних науково-прикладних завдань з забезпечення польотів літальних апаратів, прогнозу погоди та ін. Проте ефективність існуючих радіоакустичних засобів є недостатньою, і існують потреби практики з розробці відповідних перспективних структур та алгоритмів, що реалізуватимуться при побудові конкретних станцій, призначених для вирішення актуальних прикладних завдань. Основним серед існуючих обмежень систем радіоакустичного зондування є порушення умов Брегга по трасі зондування. Виконано синтез методу адаптації систем РАЗ шляхом зміни частоти зондувального радіосигналу з метою виконання умови Брегга у міру переміщення випромінюваного акустичного імпульсного сигналу трасою зондування з позицій теорії оптимального управління. Так як у задачі синтезу алгоритму управління частотою радіосигналу процес, що обурює та призводить до порушень умови Брегга при поширенні акустичного пакета по трасі зондування, а також процес, що викликає похибки вимірювання, розглядаються як випадкові, то дану задачу розглянуто як завдання стохастичного оптимального управління. Показано, що у відповідності з теоремою розділення, відомої з теорії оптимального стохастичного управ ління, метод управління частотою зондувального радіосигналу повинен включати послідовно виконувані операції формування оцінок інформаційного параметра розсіяного радіосигналу, оптимальної лінійної фільтра ції отриманих оцінок і детермінованого управління частотою зондуючого радіосигналу.ukдистанційне зондування атмосфериоцінка параметрівзондуючий сигналArticlehttps://doi.org/10.30837/rt.2024.2.217.15