Кафедра економічної кібернетики (ЕК)

Постійний URI для цієї колекції

Перегляд

Останні подання

Зараз показано 1 - 20 з 877
  • Публікація
    Стратегія підвищення конкурентоспроможності як фактор впливу на забезпечення економічної безпеки організації
    (2023) Власенко, Т. А.; Степаненко, С. В.; Помогалова, Н. В.
    У статті розглянуто вимоги до надання сучасних конкурентоспроможних послуг, визначено прямий вплив конкурентоспроможності на економічну безпеку організації. Забезпечення економічної безпеки в рамках підвищення конкурентоспроможності вимагає коректування для оптимального функціонування і розвитку інвестиційних потужностей, тобто систему діагностики й аналізу, реагування на актуальні та потенційні зміни зовнішнього і внутрішнього середовища, що забезпечить сталий рівень конкурентоспроможності. Кожне підприємство зіштовхується з різними видами ризиків та загроз протягом усього свого життєвого циклу, які негативно впливають на рівень економічної безпеки в рамках підвищення ефективності конкурентоспроможності. Конкурентоспроможність підприємства є запорукою рентабельності, виживання та адаптації підприємства до різного роду викликів, ризиків та загроз, що потребує пристосування до динамічності та вимогливості споживачів щодо продукції та послуг. Підвищення конкурентоспроможності господарюючого суб'єкта в умовах нестабільного зовнішнього середовища є актуальним, отже, розглянуто загальний підхід до розробки стратегії підвищення конкурентоспроможності, де стійкість і клієнтоорієнтованість визначені суттєвими конкурентними перевагами. Реалізація цієї стратегії сприятиме подальшому зміцненню економічної безпеки організації. Клієнтоорієнтованість є ключовою компетенцією у стратегії досягнення сталого розвитку підприємства. Реалізація такої стратегії спроможна забезпечити постійне посилення економічної безпеки, покращення іміджу та репутації, розширення клієнтської бази та підвищення рівня конкурентоспроможності. Метою статті є визначення та обґрунтування напрямів і пріоритетів післявоєнного розвитку економіки України. Запропоновано елементи стратегії розвитку з урахуванням зовнішніх і внутрішніх чинників конкурентоспроможності. Доведено важливість пошуку інноваційних підходів до управління суб’єктами господарських відносин у повоєнних умовах. Визначено пріоритети досягнення сталого функціонування економіки на основі замкнутого циклу виробництва та досягнення цілей стійкого розвитку. Конкурентоспроможною є клієнтоорієнтована стратегія, що враховує глобалізаційні виклики, орієнтована на подолання структурних диспропорцій та розвиток інноваційних проєктів в межах вітчизняної ресурсної бази. Результати дослідження мають цінність у повоєнній відбудові економіки України. The article considers the requirements for the provision of modern competitive services and determines the direct impact of competitiveness on the economic security of the organization. Ensuring economic security within the framework of increasing competitiveness requires adjustment for optimal functioning and development of investment capacity, that is, a system of diagnostics and analysis, response to actual and potential changes in the external and internal environment, ensuring a stable level of competitiveness. Each enterprise faces various risks and threats throughout its life cycle, which negatively affect economic security within the framework of increasing the effectiveness of competitiveness. The enterprise's competitiveness is the key to profitability, survival, and adaptation to various challenges, risks, and threats, which requires adaptation to the dynamism and demandingness of consumers regarding products and services. Increasing the competitiveness of a business entity in the conditions of an unstable external environment is relevant. Therefore, a general approach to developing a strategy for increasing competitiveness is considered, where stability and customer orientation are defined as significant competitive advantages. The implementation of this strategy will contribute to the further strengthening of the organization's economic security. Customer orientation is a critical competence in achieving sustainable development of the enterprise. Implementing such a strategy ensures a constant strengthening of economic security, improvement of image and reputation, expansion of the client base, and increased competitiveness. The article aims to define and substantiate the directions and priorities of Ukraine's post-war economic development. The development strategy's elements are proposed, considering external and internal factors of competitiveness. The importance of finding innovative approaches to managing subjects of economic relations in post-war conditions is proven. The priorities of achieving sustainable functioning of the economy based on a closed production cycle and achieving sustainable development goals have been determined. The client-oriented strategy that considers globalization challenges focuses on overcoming structural disparities and develops innovative projects within the domestic resource base is competitive. The study results have value in the post-war reconstruction of Ukraine's economy.
  • Публікація
    Toolkit for social responsibility of business in the system of inclusive corporate management of sustainable development of Ukrainian agricultural companies
    (Baltic Journal of Economic Studies, 2023) Степаненко, С. В.; Немашкало, К. Р.; Саліонович, Л. М.
    The research subject is the social responsibility of agribusinesses in the context of current corporate governance practices. Methodology. The study uses the following methods of economic research: content analysis method (when processing scientific sources and reviewing thematic literature); abstract and logical method (when substantiating the defining principles and criteria of social responsibility of business entities in the agricultural sector); statistical observations and economical and statistical calculations (when analysing indicators of the achieved state of social responsibility of agricultural companies); abstract and logical method (when substantiating conclusions to the study). The research is aimed at finding tools to increase the social responsibility of agrarian business through the transformation of the corporate culture of agriculturalmanagement of Ukrainian companies. Conclusion. Ukraine has a strong agricultural potential. However, achieving national and global sustainable development goals, which are relevant shortly, requires a change in business values and strategic guidelines. Such values should be aimed at solving the problems of protecting the environment, preserving natural resources, improving the quality and safety of agri-food products, and improving the quality of life of the rural population. The solution to these problems is inextricably linked to voluntary, socially responsible agribusiness initiatives. The analysis carried out showed that there is a high level of agribusiness social responsibility in the management of the activities of large-scale agricultural enterprises in Ukraine, which is reflected in the voluntary non-financial reports. In small- and medium-sized agribusinesses, the perception of the need for social responsibility is limited and constrained by a lack of financial resources. The calculated indicators show a low level of social responsibility in the agricultural business of small- and medium-sized agricultural enterprises in Ukraine. The level of chemicalisation of agricultural production and ploughing of agricultural land is high. There are significant problems with the use of rural labour resources and the development of rural areas. The main problems were identified in the spectrum of irrational use of land and labour resources and the low quality of life of the population in rural areas of Ukraine. The processes of recognition of the values and benefits of socially responsible agribusiness in Ukraine are slow. As a tool for increasing the social responsibility of agribusinesses in Ukraine, a system of principles and criteria of socially responsible business is proposed for implementation in the corporate governance of Ukrainian agribusinesses.
  • Публікація
    Analysis of the resource potential of the subjects of agrarian business of Ukraine: the state and efficiency of use
    (ХНУРЕ, 2023) Степаненко, С. В.
    Agriculture is the primary sector of Ukraine's national economy, the state of development of which largely determines the potential of the country's competitiveness, export potential, and opportunities to ensure the nation's food security. To accomplish these tasks from a strategic perspective, modern processes of managing the reproduction of resources in the agricultural sector are critical, which, in the context of transformational changes in the direction of sustainable development, acquire new priorities. Sustainable development involves meeting the interests and needs of present and future generations based on the conservation and reproduction of natural and biological resources while solving the problems of improving the quality of life of the population of rural areas and the country.
  • Публікація
    Впровадження нових моделей відтворення ресурсного потенціалу
    (ДБТУ, 2023) Степаненко, С. В.
    За останні роки загострення природно-кліматичних проблем, які, зокрема, вникають за участю аграрного сектору, призвели до необхідності систем агроменеджменту у напрямі пошуку альтернативних моделей і способів сільськогосподарського виробництва за одночасного дотримання умов збереження та відновлення екобіологічного середовища. Агроекологічні бізнесмоделі набувають все більшої актуальності і популярності серед власників інвестиційного капіталу, що каталізує їх імплементацію у господарську практику агроформувань.
  • Публікація
    Зміст та природа ресурсного потенціалу як економічної категорії
    (ПДАУ, 2022) Степаненко, С. В.
    Вихідним пунктом для реалізації аналізу елементів ресурсного потенціалу підприємств аграрного сектору, механізмів їх ефективного поєднання є формування розуміння сутності ресурсного потенціалу як економічної категорії.
  • Публікація
    Процеси управління організаційними змінами на основі методології проектного підходу
    (2020) Степаненко, С. В.; Власенко, Т. А.
    Необхідність постійного впровадження організаційних змін в ході діяльності підприємства обумовлює потребу в розробці нових підходів до цього процесу, серед яких особливе місце займає проектний підхід. Мета дослідження полягає в розробці основних складових робіт організаційних змін відповідно до методології проектного підходу. У статті розглянуто класифікацію організаційних змін за масштабом в розрізі таких сфер як: структура, ієрархія, ключові компетентності персоналу, культура і комунікації, процеси. Розглянуто суб’єктів управління змінами, представлених керівництвом підприємства і командою здійснення змін. Розглянуто ролі учасників процесу перебудови: спонсор змін, виконавець і об’єкт змін. Визначено основні функції та структуру команди змін. Розглянуто особливості формування організаційної структури проекту змін в залежності від їх типу. Розглянуто основні стандарти галузей знань методології управління проектами. Визначено сутність кожної галузі управління проектами в розрізі управління організаційними змінами. Надано характеристики типам бюджетів в рамках реалізації проектів. Визначено роль управління якістю в забезпеченні ефективності впровадження організаційних змін і необхідність розробки метрик. Представлено ключові підходи до визначення природи опору змінам і його розуміння як негативного ризику в контексті проектного менеджменту. Надано опис дій в галузі управління ризиками проекту організаційних змін. Представлено опис стратегії управління ризиками для недопущення опору змінам в ході реалізації проекту: стратегія ухилення, стратегія передачі або трансферу ризику, стратегія зниження ймовірності або впливу негативної ризикованої події, стратегія прийняття ризику. Визначено особливості розрахунку впливу ризиків на бюджет проекту організаційних змін. Розглянуто чинники, які сприяють або протидіють успішності здійснення організаційних змін. Визначено передумови оцінювання готовності персоналу до змін. Представлено структурну декомпозицію робіт проекту реалізації організаційних змін в рамках методології проектного управління.
  • Публікація
    Фінансова підтримка інклюзивного розвитку аграрного сектору і сільських територій
    (2023) Степаненко, С. В.
    Питання вирішення завдань інклюзивного розвитку та забезпечення продовольчої безпеки за останні декілька років набули визначної актуальності для економік всіх країн світу. Для України аграрний сектор традиційно був таким, що визначав пріоритети державної соціально-економічної політики. Реалізація наявного потужного аграрного потенціалу національної економіки вимагає відповідного фінансового забезпечення, пріоритети якого змінюються у контексті завдань і програм інклюзивного розвитку аграрного сільського господарства і сільських територій, що окреслило конфігурацію мети даного наукового дослідження. У статті здійснено аналітичні узагальнення сучасних трендів фінансування інклюзивного розвитку агросфери, які мають місце в економіці країн ЄС та у вітчизняній практиці. Проведені дослідження показали, що пріоритетами фінансової підтримки інклюзивного розвитку сільського господарства ЄС є програми забезпечення рівності доступу до ресурсів і можливостей, забезпечення прав людини, екологічність аграрного виробництва. Загальний обсяг фінансового забезпечення інклюзивного аграрного розвитку у межах стратегії САП 387,7 млрд євро. Проведено аналіз сучасного стану та обсягів фінансової підтримки сільського господарства України за останні роки. З’ясовано, що сукупний фактичний обсяг фінансування вітчизняного агросектору залишається значно меншим за очікуваної потреби. Фактична обмеженість можливостей державного бюджету показали необхідність пошуку нових підходів, інструментів та організаційних форм фінансування інклюзивних аграрних перетворень на селі. Одним з центральних складових таких трансформацій у інклюзивній перспективі було визначено екологічну площину із обґрунтуванням її стратегічних орієнтирів. За результатами проведених досліджень запропоновано ключові напрями спільного залучення фінансових ресурсів до інклюзивного агросектору національної економіки. У якості перспективної форми залучення фінансових ресурсів до аграрного сектору і розвитку сільських територій було запропоновано державно-приватне та міжнародне партнерство.
  • Публікація
    Сутність комплаєнс-ризиків в банківській діяльність
    (Полтавська державна аграрна академія, 2019) Степаненко, С. В.
    Одним із важливих компонентів фінансового сектору є банківська система, яка забезпечує перерозподіл тимчасово вільних коштів між суб‘єктами підприємницької діяльності (резидентами та нерезидентами), населенням та державними установами.
  • Публікація
    Управління опором в рамках проектного підходу до організаційних змін
    (ХНЕУ ім. С. Кузнеця, 2018) Степаненко, С. В.
    Питання опору є одним із ключових в галузі управління змінами, адже саме через його виникнення значно знижується ефективність нововведень, які фактично можуть бути прирівняні до нуля.
  • Публікація
    Посилення економічної безпеки через концепцію zero waste у сталому бізнес
    (2023) Замлинський, В. А.; Герецький, Р. В.; Фірса, Д. Р.; Степаненко, С. В.
    Глобальні ініціативи економічної безпеки націлені на виживання людства завдяки підвищенню вимог до якості життєвого циклу, оцінюванню інвестиційних проєктів, їхньої екологічної ефективності. Актуальним завданням є формування стратегії повоєнного економічно го розвитку України, орієнтованої на сталість, екологічність, дерегуляцію та демонополізацію галузей. Обґрунтовано, що циркулярна економіка це система довгострокового зростання цінності організації, спрямована на мінімізацію відходів і максимізацію ефект ивності використання ресурсів шляхом розроблення продуктів і процесів, які можна повторно використовувати, ремонтувати, переробляти або регенерувати. Це важливий компонент корпоративної соціальної відповідальності (КСВ), оскільки він може допомогти підприє мствам зменшити вплив на довкілля, заощадити витрати, підвищити свою репутацію та створити нові можливості для інновацій і співпраці. Застосування підходу циркулярної економіки можливе за умови усвідомлення її глобальної ролі, визначення компонентів доціль ності в сучасних умовах, передбачення і керування супутніми ризиками. Україна навіть у важкі часи демонструє показники зростання, пропонує підприємствам доступність енергоресурсів, розвинену енергетичну інфраструктуру, програми використання новітніх енерго ощадних технологій, що дозволяє багатьом підприємствам утримувати роль лідера національної економіки, збільшувати темпи економічного розвитку, бути затребуваними і конкурентоспроможними в глобальному економічному просторі. Економічна катастрофа, викликана війною, зменшила енергоспоживання, збільшила міграцію населення, що призвело до зменшення антропогенного впливу на довкілля, що, з одного боку, сприяє переходу до циркулярної економіки, проте воєнні дії, підсилюючи інші ризики, є одним з найбільших вагомих факторів забруднення довкілля, які демонструють пролонгований і довготривалий негативний ефект. Щорічне зростання кількості відходів виробництва і життєдіяльності, а також врахування наслідків війн, необхідність утилізації наслідків забруднення є актуальн ою проблемою сучасності і майбутніх десятиліть. Розглянуто ризики й пріоритети стратегічного управління економічною безпекою підприємства відповідно до проблеми забезпечення сталого економічного розвитку та зменшення екологічного навантаження на довкілля в контексті сучасного стану економіки України. Проаналізовано економічні та соціально-політичні чинники та виокремлено базові принципи, які призводять до негативного впливу. Усвідомлення впливу на економіку і суспільство кліматичних змін, наслідків забруднення довкілля доводить необхідність забезпечення сталого використання природних ресурсів, вмотивовує до запровадження «зелених» технологій, відновлюваних джерел енергії, створення стійких партнерських відносин і сталої інфраструктури. Підприємству в сучасн их умовах нестабільності запропоновано виробити комплекс стратегічних заходів для імплементації принципів стійкості та екологічності, яких необхідно дотримуватись, щоб виробничо господарська діяльність була ефективною. Стратегія економічної безпеки має бут и зосереджена на побудові ESG репутації і на подоланні ризиків, що спричинила війна, і вирівнюванні економічних переваг, пошуку можливостей для зростання і інвестиційно-орієнтованого виходу на глобальні ринки з допомогою «зелених» партнерів. Доведено, що ігнорування принципів сталого розвитку призводить до суттєвих репутаційних ризиків для організацій та втрати можливостей ефективних комунікацій, орієнтованих на стійкий розвиток. Проведені дослідження створюють підґрунтя для подальшого вдосконалення методології оцінювання ризиків економічної безпеки підприємств.
  • Публікація
    Методичні домінанти становлення та розвитку інклюзивної економіки
    (2023) Степаненко, С. В.
    У статті з’ясовано сутнісні ознаки, принципи та архітектурні компоненти інклюзивної економіки. Узагальнено та доповнено характерні ознаки інклюзивної економіки, та визначено чотири, що є визначальними та кардинально відрізняють систему організації суспільно-економічних відносин за умов інклюзивності від традиційних економічних систем, а саме: вільний доступ, справедливість, рівність, стабільність. Систематизація науково-практичної літератури дозволила виділити групу додаткових принципів інклюзивної економіки, ключовими серед них є: фінансова свобода та фінансова мобільність, наявність і доступність альтернативних варіантів рішень у алгоритмі досягнення цілей інклюзивного розвитку, забезпечення справедливості між поколіннями, динамічність, адаптивність, здатність стимулювати інновації та соціально-економічний прогрес. Визначено, що становлення і розвиток інклюзивної економіки має сформувати потужний ефект інклюзивного економічного зростання, результати якого мають виявитись достатніми для розв’язання проблем нерівності, бідності та розривів у рівні добробуту і якості життя населення світу. Для цього сама концепція інклюзивного зростання має мати багатовимірний системний характер та діяти у всіх напрямах суспільно-економічного прогресу, зокрема: розвиток навиків та нарощування інтелектуального національного і міжнаціонального капіталу; фінансова доступність; технологічний процес; соціально-культурний розвиток. Обґрунтовано виділення основних архітектурних компонент інклюзивної економіки, серед яких виділено: освіту, робочі вакансії, фінансову безпеку, підприємництво і бізнес, суспільство, глобалізацію.
  • Публікація
    Методичні засади оцінювання інклюзивності аграрних бізнес-структур
    (2023) Степаненко, С. В.
    Досягнення цілей сталого розвитку тісно пов'язане із підвищенням рівня інклюзивності сільського господарства і сільських територій. Виключна необхідність досягнення глобальних і національних завдань підвищення добробуту населення зумовлюють необхідність трансформаційних змін у частині сталості й інклюзивності та відповідної оцінки досягнутого прогресу. Стаття присвячена визначенню та систематизації методичних засад оцінювання рівня інклюзивності суспільного розвитку, зокрема, у сфері сільського господарства. За результатами дослідження виявлено, що різноманітність існуючих методик на даний час не дає повного науково-методичного базису оцінки багатогранних процесів сталості та інклюзивності. За результатами наукового пошуку було досліджено існуючий набір індикаторів оцінки рівня інклюзивності на різних рівнях управління інклюзивними трансформаціями. Окреслено зв'язок цілей сталого розвитку із завданнями досягнення агроінклюзії у вітчизняній практиці. Систему відповідних індикаторів було запропоновано форматувати і аналізувати на трьох рівнях господарського управління. За результатами дослідження було систематизовано сукупність показників оцінки рівня інклюзивних трансформацій у суспільстві. Особлива увага була приділена системі показників інклюзивного розвитку сільського господарства і сільських територій. У результаті було запропоновано набір критеріїв і індикаторів оцінки досягнутого рівня агроінклюзії для мікрорівня управління (рівня окремого аграрного суб'єкта господарювання).
  • Публікація
    Управління розвитком підприємницьких структур в контексті формування інклюзивної моделі
    (2023) Степаненко, С. В.; Батіг, В. В.
    Трансформація соціально-економічних процесів в суспільстві, загострення ринкової конкуренції, зміни зовнішнього середовища сприяють необхідності професійного управління, яке є основою успішної господарської діяльності. При необхідності модернізації національної економіки одним із важливих аспектів функціонування підприємств є їх розвиток. Сучасні підприємства нині стикаються з проблемами активного вбудовування у світові економічні процеси і виникає необхідність в налагодженні балансу між державою, суспільством і бізнесом. В такому ключі рушійною силою виступає соціально-орієнтований підхід, який грунтується на інклюзивній економіці. Метою публікації є оцінка теоретико-методичних підходів до формування сутності інклюзивної економіки, оцінки особливостей та управління розвитком підприємств в контексті формування інклюзивної моделі та сталого розвитку. В статті досліджуються сутність інклюзивної економіки, яке є результатом економічних процесів та сформованих соціальних умов розвитку. Визначено сутнісне наповнення, методика визначення інклюзивної економіки в рамках "Цілей сталого розвиткого" та характеристики інклюзивності економіки: рівноправна, колективна, зростаюча, стійка та стабільна. Визначені складові управління сучасним підприємством в контексті формування інклюзивної моделі розвитку. Визначено сутність, мета та цілі сталого розвитку підприємства. Досліджений потенціал сталого розвитку підприємства. Досліджений процес управління сталим розвитком підприємства, визначено його зміст. Розглянуто процес управління сталим розвитком підприємства як послідовну реалізацію управлінських функцій, яка забезпечує досягнення поставлених цілей і рішення відповідних задач. Модель інклюзивного розвитку є найбільш прийнятною для нашої країни у сенсі скорочення соціально-економічної нерівності та забезпечення сталого розвитку. Дослідження процесу управління сталим розвитком підприємства, розглядається як послідовна реалізація управлінських функцій, які забезпечують досягнення поставлених цілей.
  • Публікація
    Регуляторний потенціал фіскальної системи України: зміст та особливості реалізації в умовах економічної нестабільності
    (2023) Ларіна, Т. Ф.; Городецька, С. В.; Степаненко, С. В.
    Актуальність теми обумовлена потребою дослідження механізму регулюючої функції податків за допомогою якої держава активно впливає на макроекономічні процеси в умовах економічної нестабільності. В умовах економічного піднесення та спаду фіскальна система, як базовий елемент економіки, з одного боку, забезпечує фінансовий фундамент держави, а з іншого боку, - виступає одним із головних інструментів реалізації податкової політики та втручання держави у функціонування економічної системи. Податки є об’єктивно існуючим інститутом суспільства та одним із факторів впливу на соціально-економічний розвиток, що потребує дослідження його місії та змісту. Розкрито особливості регулюючої функції податків в умовах дії ендогенних та екзогенних чинників нестабільності. Показано, що інтеграція у зовнішній невизначений фінансовий простір спричиняє низку нестандартних проблем для національної системи державного регулювання економіки, зокрема, проблему вибору між політикою номінальної девальвації та політикою фіскальної девальвації. У статті проводиться аналіз кількісних критеріїв податкової політики та їх впливу на ефективність реалізації регулюючої функції податків в Україні за період 2014-2022 рр. На основі аналізу зроблено висновок про переважно фіскальну спрямованість регуляторних заходів сучасної податкової політики держави. З метою оцінки обмежень регуляторно-інструментальної ролі податків у виконанні виключних функцій держави в економіці та суспільстві охарактеризовано інституційні обмеження регулятивної функції податків, які обумовлені їх зв’язком з інституційним устроєм економіки через канали економічного суверенітету і легітимності держави, довіри та державного боргу. Розкрито зміст інституційних пасток, пов’язаних з дефіцитом податкових надходжень до державного бюджету, та показано, що імператив уникання цих пасток є інституційним детермінантом, який обмежує дію податкових інструментів державного регулювання економічних процесів. Надані пропозиції щодо напрямків податкової реформи в Україні.
  • Публікація
    Концептуальні засади формування циркулярних циклів у агропродовольчих економічних системах
    (2023) Кузьома, В. В.; Степаненко, С. В.
    Мета статті полягає у доповненні методичних засад імплементації циркулярних засад у практичну діяльність суб’єктів господарювання на основі деталізації циклів замкненої економічної системи та визначення їх ключових характерних ознак. За результатами дослідження виявлено, що активізація розвитку циркулярних процесів у національній економіці – об’єктивна вимога теперішнього та майбутнього часу. На основі систематизації наукової літератури у статті було запропоноване авторське бачення основних концепцій розвитку циркулярної економіки. Визначено, що за сучасних умов найбільш поширеним підходом до опрацювання концепцій і механізмів імплементації у практику засад циркулярної економіки, постає концепт «зеленої» економіки та глобального сталого розвитку. Економіку замкненого циклу доцільно розглядати як інструмент досягнення цілей і завдань сталого розвитку національного господарства та агропродовольчої сфери виробництва. Дослідження особливостей та принципів циркулярної економіки дозволили обґрунтувати систему циклів замкненої економіки, серед яких було виокремлено: цикли замикання, цикли уповільнення та звуження. Відповідно до кожного циклу економічної системи замкненого типу представлено сукупність характерних параметрів циркулярної економічної системи. Основними розрізами характерних ознак замкнених циклів у статті було обрано: специфічні ознаки, можливий результат, перспективні пріоритетні драйвери. На основі вивчення різноманітних підходів та трактування сутності і змісту категорії «циркулярна економіка» представлено її авторське тлумачення. Досліджено стратегічні пріоритети подальшого розвитку циркулярної економіки, закріплені у законодавчих ініціативах країн ЄС. Проведено короткий аналіз існуючого нормативно-правового забезпечення становлення і стимулювання розвитку економіки замкненого типу в Україні.
  • Публікація
    Облікова політика і економічна безпека в системі управління підприємством
    (2024) Замлинський, В. А.; Волошина, О. В.; Степаненко, С. В.
    Метою статті є визначення ролі облікової політики в ефективному управлінні економічною діяльністю у сучасних небезпечних умовах життєдіяльності підприємства. Облікова система має бути сформована на виваженій і осучасненій обліковій політиці. Наукова цінність одержаних досліджень полягає у доповненні методичних засад, поновленому комплексі правил і процедур, які враховують ризики воєнного і повоєнного стану, регламентують сучасний порядок спостереження, фіксації, оброблення та узагальнення руху основних і обігових засобів, виробничого процесу, грошово-кредитних відносин, визначення розміру заподіяної шкоди та формування показників господарської діяльності. Облікова політика регламентує діяльність економічного суб’єкта, є моделлю обліковоаналітичного процесу з урахуванням ризиків і викликів внутрішнього і зовнішнього середовища. Розкрито економічну сутність і порядок розроблення облікової політики підприємствами України. Запропоновано визначення облікової політики як сукупність методів, принципів, процедур, організації та ведення бухгалтерського обліку, складання і подання фінансової звітності, що обираються суб’єктом господарювання самостійно з врахуванням особливостей його діяльності і впливають на ефективність його діяльності та знаходять своє відображення у наказі про облікову політику. У результаті проведеного дослідження розкрито чинники, що впливають на формування та розроблення облікової політики, представлено складові облікової політики та основні підходи до її положень, систематизовано принципи і найважливіші елементи облікової політики, обґрунтовано причини зміни облікової політики в умовах воєнного стану і їх відображення в бухгалтерському обліку. Дослідженням встановлено, що на економічну безпеку підприємства впливають загальні підходи до формування облікової політики, а також методи обраної облікової політики і облікового оцінювання в умовах воєнного стану. Облікова політика в контексті економічної безпеки підприємства має сприяти формуванню стратегії розвитку підприємства на довгострокову перспективу, бути одним з інструментів управління витратами і фінансовими результатами, стратегічного планування, страхування підприємства від небезпек і загроз значної втрати коштів, управління обсягом нарахованих податків, практичного вирішення протиріч нормативних актів з бухгалтерського обліку і звітності, джерелом методів оцінювання й обліку фінансових інструментів і відновлення стійкості у майбутньому.
  • Публікація
    Диверсифікація господарської діяльності аграрних бізнес-структур на основі використання відновлюваних джерел енергетики
    (Український журнал прикладної економіки та техніки, 2022) Степаненко, С. В.; Басюркіна, Н. Й.; Седікова, І. О.
    Успішний розвиток сільського господарства та забезпечення продовольчої безпеки країни неможливі без виробництва всіх видів сільськогосподарської продукції, що об’єктивно потребує розвитку процесів диверсифікації господарської діяльності агробізнесструктур. Водночас за останні роки процеси диверсифікації сільськогосподарського виробництва супроводжуються складними та проблемними тенденціями, які пов’язані зі скороченням виробництва окремих видів продукції (тваринництва), згортанням видів діяльності та екологічно і соціально необґрунтованим поглибленням спеціалізації у бік рослинницькій галузі. Це також викликає низку додаткових екологічних і соціальних проблем сільських територій, для успішного розв’язання яких необхідним є удосконалення диверсифікаційних процесів з урахуванням цілей і засад сталого розвитку. У статті запропоновано використання альтернативних традиційним джерелам відновлювальних джерел енергетики (ВДЕ) як напряму подальшого розвитку диверсифікації бізнес-структур аграрного сектору. Визначено, що використання ВДЕ також сприяє досягненню завдань сталого розвитку і сільських територій та є перспективним напрямом економіки сільського господарства європейських країн. Надана коротка характеристика потенціалу ВДЕ України, зокрема у галузі сільського господарства. Представлений авторський варіант використання альтернативних відновлювальних джерел енергії для сільського господарства і сільських територій. Проаналізовано сучасну структуру сільськогосподарського виробництва та окреслено основні тенденції її зміни. Визначено, що впровадження і використання ВДЕ як напряму диверсифікації діяльності агроструктур, може сприяти нарощуванню стратегічного потенціалу конкурентоспроможності та сталості аграрного сектору і сільських територій країни.
  • Публікація
    Current state and directions of further circular agricultural economy development in Ukraine
    (2023) Степаненко, С. В.; Кузьома, В. В.; Тимошенко, К. В.
    The subject of the study is the analysis and development of the circular agricultural economy of Ukraine. Methodology. The study uses general scientific methods, in particular: theoretical generalisation; methods of positive-normative analysis and statistical analysis. The purpose is to assess current trends in the circular economy in the agricultural sector of Ukraine and to substantiate the directions of its further development. Research conclusion. Achieving the global sustainable development goals, to which Ukraine has joined, requires the search for and implementation of new business models aimed at ensuring the interests of current and future generations. The agricultural sector is of utmost importance in addressing these challenges, as it contributes to solving the problem of hunger, ensuring food security and improving the quality of life of the world's population. The article provides an overview of the current problems of development of the agro-circular economy, which is proposed to be considered as one of the tools for achieving the goals of sustainable development. The main problematic aspects that impede the intensification of agro-circular transformations in Ukrainian agriculture are identified. The article compares certain indicators of the level of agro-circularity in the EU and Ukraine. An analysis of the current state of development of the circular economy in Ukrainian agriculture is carried out. On the basis of economic and statistical models, the level of dependence of agricultural production on the use of new material resources is studied. The obtained results show low rates of development of circular processes in the agricultural sector of Ukraine and a high level of consumption of input resources. The study of the methodological basis for assessing the state of development of the closed-type agro-economy has allowed to propose the authors' vision of systematisation of indicators of the level of development of circular processes in agriculture. This systematisation was based on the identification of five main dimensions: consumption of new materials, waste volumes, agricultural waste management, economic efficiency, and state financial support. The study identified key priority areas for further development of the agro-circular economy in Ukrainian agriculture.
  • Публікація
    Inclusive investment in the sustainable development of the agricultural sector and rural areas of Ukraine
    (Collection of papers new economy, 2023) Степаненко, С. В.; Подсоха, А. С.; Крюкова, І. О.; Халін, С. В.
    This scientific study is devoted to solving the tasks of overcoming these negative trends at the expense of substantiating the mechanism of inclusive investment. The article examines the essence and role of the inclusive investment mechanism in agricultural business. Based on the system of fundamental indicators, an assessment of the current level of sustainable development of the agricultural sector of Ukraine was carried out. The main trends accompanying the agrarian sector’s transition to sustainable development principles have been identified. The main directions of investment in the rural business of Ukraine have been revealed. An analysis of the sources, volumes, and dynamics of agricultural investment in solving the problems of sustainable development of agribusiness and rural areas was carried out. A prospective assessment of the amount of inclusive investment resources in the agricultural sector and the rural regions is given. The main problematic aspects related to the process of inclusive investment in Ukrainian agrarian business are characterized. The critical organizational and economic principles of forming a sustainable business model for developing an agricultural industry based on inclusive investment are substantiated. The conducted studies confirmed the presence of transformational changes in the economy of the agricultural sector of Ukraine in the direction of achieving the goals and objectives of sustainable development. The research results formed the basis for substantiating practical proposals and recommendations for improving the process of attracting inclusive investments in agricultural business and the development of rural areas.
  • Публікація
    Теоретико-концептуальні основи інклюзивного розвитку економіки
    (2023) Степаненко, С. В.
    Стаття присвячена обґрунтуванню дефініції інклюзивності економічного розвитку, а також дослідженню ключових засад концепції інклюзивного розвитку. Було встановлено основні засади історичного становлення концепції інклюзивного розвитку з визначенням сучасних теорії інтегрованого характеру. Поглиблений аналіз трактування сутності категорій, споріднених до дефініції «інклюзивний розвиток» дозволив сформувати її авторське бачення, розкрити сутнісні характеристики. Визначено залежність детермінант економічного зростання і способів інклюзивного розвитку. Встановлено, що інклюзивна економіка – це цілісна соціально-економічна система, стратегічно орієнтована на оптимізацію суспільного благополуччя завдяки створенню стійких і справедливих можливостей, участі і вигід для всіх учасників суспільного процесу. Інклюзивний розвиток пропонується розглядати як соціально-економічний прогрес, який включає розширення можливостей і доступу всіх учасників суспільного економічного життя до активів, благ та цінностей та сприяє досягненню справедливих результатів, які пов’язані з підвищенням рівня добробуту та якості життя населення за дотримання засад сталості та врахування потреб теперішніх і майбутніх поколінь.