Радіотехніка
Постійний URI для цієї колекції
Перегляд
Останні подання
Публікація Стан та перспективи застосування засобів діагностики на основі методу газорозрядної візуалізації(ХНУРЕ, 2024) Зінченко, О. М.; Олійник, В. П.; Подпружников, П. М.Засоби діагностики на основі методу газорозрядної візуалізації створені для наукових та прикладних досліджень біологічних і небіологічних об’єктів, стану навколишнього середовища. Діагностична сутність методу – зв’язок світіння електричного розряду довкола об’єкта в атмосферному повітрі з електрофізичними властивостями внутрішніх та поверхневих структур об’єкта, які у свою чергу інтерпретуються медико-біологічними по казниками для живих організмів, або технічними характеристиками для неживих структур. За допомогою цих засобів можна проводити діагностику організму людини, вивчати рідини і матеріали органічного та неорганічного походження. До недоліків методу відносять залежність інформативних показників зображень розряду не тільки від властивостей об’єкта, а і сталості параметрів оточуючого середовища. Відсутні єдині метрологічні вимоги до технічних засобів газорозрядної візуалізації, що стримує їх практичне застосування. Мета дослідження – пошук технічних рішень побудови засобів газорозрядної візуалізації для досягнення потенціальних можливостей їх практичного застосування. Аналіз фізичних та технічних положень газорозрядної візуалізації показав, що при відносній сталості фізичних закономірностей виникнення розряду режими вимірювання інформативних показників зображень в цих засобах суттєво відрізняються (амплітуда, частота, тривалість, форма змінної напруги). Відомі конструкції відрізняються видом сенсору, способом та пристроєм реєстрації первинного випромінювання, алгоритмами відтворення та оброблення діагностичного зображення. Пропонується для коректного порівняння результатів діагностики отриманих різними дослідниками (особливо в медичній галузі) провести стандартизацію технічних характеристик цих засобів та алгоритмів отримання інформативних показників. Доцільно розширити використання засобів газорозрядної візуалізації для контролю складу технічних рідин, неруйнівної дефектоскопії матеріалів і конструкцій. Рекомендується додавати інформацію про характеристики оточуючого атмосферного повітря (температура, вологість, тиск) при проведенні діагностикиПублікація Методи логічної обробки зображень відміток радіолокаційних об’єктів на основі семантичних ознак(ХНУРЕ, 2024) Жирнов, В. В.; Солонська, С. В.Наведено результати розробки метода логічної обробки зображень радіолокаційних об’єктів на основі семантичних ознак, створено алгоритми та програми автоматичного виявлення й розпізнавання радіолокаційних повітряних об’єктів в оглядових РЛС з обробкою реальних записів сигналів. Актуальність цих робіт поля гає у створенні алгоритмів автоматичної обробки інформації для забезпечення ефективного виявлення й розпінавання сигналів радіолокаційних об’єктів на основі семантичних ознак. Перевага даного методу пов’язана з можливістю наблизити процедуру обробки зображень радіолокаційних об’єктів до логіки експерта. Характерною особливістю цієї логіки є залучення до аналізу розрізнювальних ознак між зображеннями різних об’єктів. У такому разі проблема виявлення й розпізнавання зображень відміток радіолокаційних об'єктів трансформується у проблему ознакової класифікації. Таким чином метод логічної обробки радіолокаційних зображень на основі семантичних ознак зводиться до прийняття рішення з виявлення та розпізнавання радіолокаційних об’єктів на основі порівняльного аналізу простору семантичних ознак, який задано на множині смислової, процесної, геометричної та енергетичної складових радіолокаційного зображення. Наведено алгоритм автоматичного прийняття рішення з виявлення й розпізнавання радіолокаційних відміток літальних апаратів. Такий підхід до формування семантичних ознак радіолокаційних сигналів, а також автоматизація операцій обробки інформації підвищують ефективність виявлення слабких сигналів завдяки накопиченню сигнальної та логічної інформації. При цьому накопичується логічна інформація з аналізу динамічної карти інтенсивності радіолока ційних сигналів з відстеженням змін, що відбуваються в ній протягом кількох зондувань РЛС.Публікація Радіотехніка, 2024, випуск 219(ХНУРЕ, 2024)Збірник включено до Переліку наукових фахових видань України, категорія "Б", технічні та фізико математичні науки (затверджено наказами МОНУ від 17.03.2020 № 409; від 02.07.2020 № 886; від 24.09.2020 № 1188) за спеціальностями: 105 – Прикладна фізика та наноматеріали; 125 – Кібербезпека та захист інформації; 163 – Біомедична інженерія; 171 – Електроніка; 172 – Телекомунікації та радіотехніка; 173 – Авіоніка; 174 – Автоматизація, комп’ютерно-інтегровані технології та робототехніка; 175 – Метрологія та iнформаційно-вимірювальні технології; 176 – Мікро- та наносистемна техніка. The collection is included in the List of scientific professional publications of Ukraine, category «Б», technical and physical-mathematical sciences (approved by orders of the Ministry of Education and Science from 17.03.2020 № 409; from 02.07.2020 № 886; from 24.09.2020 № 1188) by specialties: 105 – Applied Physics and Nanomaterials; 125 – Cybersecurity and information protection; 163 – Biomedical Engineering; 171 – Electronics; 172 – Telecommunications and Radio Engineering; 173 – Avionics; 174 –Automation and Computer-Integrated Technologies and Robotics; 175 – Metrology and information-measuring technique; 176 – Micro- and Nanosystem Technology.Публікація Радіотехніка, 2024, випуск 218(ХНУРЕ, 2024)Збірник включено до Переліку наукових фахових видань України, категорія "Б", технічні та фізико математичні науки (затверджено наказами МОНУ від 17.03.2020 № 409; від 02.07.2020 № 886; від 24.09.2020 № 1188) за спеціальностями: 105 – Прикладна фізика та наноматеріали; 125 – Кібербезпека та захист інформації; 163 – Біомедична інженерія; 171 – Електроніка; 172 – Телекомунікації та радіотехніка; 173 – Авіоніка; 174 – Автоматизація, комп’ютерно-інтегровані технології та робототехніка; 175 – Метрологія та iнформаційно-вимірювальні технології; 176 – Мікро- та наносистемна техніка. The collection is included in the List of scientific professional publications of Ukraine, category «Б», technical and physical-mathematical sciences (approved by orders of the Ministry of Education and Science from 17.03.2020 № 409; from 02.07.2020 № 886; from 24.09.2020 № 1188) by specialties: 105 – Applied Physics and Nanomaterials; 125 – Cybersecurity and information protection; 163 – Biomedical Engineering; 171 – Electronics; 172 – Telecommunications and Radio Engineering; 173 – Avionics; 174 –Automation and Computer-Integrated Technologies and Robotics; 175 – Metrology and information-measuring technique; 176 – Micro- and Nanosystem TechnologyПублікація Радіотехніка, 2024, випуск 216(ХНУРЕ, 2024)Збірник включено до Переліку наукових фахових видань України, категорія "Б", технічні та фізико математичні науки (затверджено наказами МОНУ від 17.03.2020 № 409; від 02.07.2020 № 886; від 24.09.2020 № 1188) за спеціальностями: 105 – Прикладна фізика та наноматеріали; 125 – Кібербезпека та захист інформації; 163 – Біомедична інженерія; 171 – Електроніка; 172 – Телекомунікації та радіотехніка; 173 – Авіоніка; 174 – Автоматизація, комп’ютерно-інтегровані технології та робототехніка; 175 – Метрологія та iнформаційно-вимірювальні технології; 176 – Мікро- та наносистемна техніка. The collection is included in the List of scientific professional publications of Ukraine, category «Б», technical and physical-mathematical sciences (approved by orders of the Ministry of Education and Science from 17.03.2020 № 409; from 02.07.2020 № 886; from 24.09.2020 № 1188) by specialties: 105 – Applied Physics and Nanomaterials; 125 – Cybersecurity and information protection; 163 – Biomedical Engineering; 171 – Electronics; 172 – Telecommunications and Radio Engineering; 173 – Avionics; 174 –Automation and Computer-Integrated Technologies and Robotics; 175 – Metrology and information-measuring technique; 176 – Micro- and Nanosystem Technology.Публікація Радіотехніка, 2024, випуск 217(ХНУРЕ, 2024)Збірник включено до Переліку наукових фахових видань України, категорія "Б", технічні та фізико математичні науки (затверджено наказами МОНУ від 17.03.2020 № 409; від 02.07.2020 № 886; від 24.09.2020 № 1188) за спеціальностями: 105 – Прикладна фізика та наноматеріали; 125 – Кібербезпека та захист інформації; 163 – Біомедична інженерія; 171 – Електроніка; 172 – Телекомунікації та радіотехніка; 173 – Авіоніка; 174 – Автоматизація, комп’ютерно-інтегровані технології та робототехніка; 175 – Метрологія та iнформаційно-вимірювальні технології; 176 – Мікро- та наносистемна техніка. The collection is included in the List of scientific professional publications of Ukraine, category «Б», technical and physical-mathematical sciences (approved by orders of the Ministry of Education and Science from 17.03.2020 № 409; from 02.07.2020 № 886; from 24.09.2020 № 1188) by specialties: 105 – Applied Physics and Nanomaterials; 125 – Cybersecurity and information protection; 163 – Biomedical Engineering; 171 – Electronics; 172 – Telecommunications and Radio Engineering; 173 – Avionics; 174 –Automation and Computer-Integrated Technologies and Robotics; 175 – Metrology and information-measuring technique; 176 – Micro- and Nanosystem Technology.Публікація Радіотехніка, 2023, випуск 215(ХНУРЕ, 2023)Збірник включено до Переліку наукових фахових видань України, категорія "Б", технічні та фізико-математичні науки (затверджено наказами МОНУ від 17.03.2020 № 409; від 02.07.2020 № 886; від 24.09.2020 № 1188) за спеціальностями: 171 – Електроніка; 172 – Телекомунікації та радіотехніка; 173 – Авіоніка; 125 – Кібербезпека; 151 – Автоматизація та комп’ютерно-інтегровані технології; 152 – Метрологія та інформаційно-вимірювальна техніка; 153 – Мікро- та наносистемна техніка; 163 – Біомедична інженерія; 105 – Прикладна фізика та наноматеріалиПублікація Радіотехніка, 2023, випуск 214(ХНУРЕ, 2023)Збірник включено до Переліку наукових фахових видань України, категорія "Б", технічні та фізико-математичні науки (затверджено наказами МОНУ від 17.03.2020 № 409; від 02.07.2020 № 886; від 24.09.2020 № 1188) за спеціальностями: 171 – Електроніка; 172 – Телекомунікації та радіотехніка; 173 – Авіоніка; 125 – Кібербезпека; 151 – Автоматизація та комп’ютерно-інтегровані технології; 152 – Метрологія та інформаційно-вимірювальна техніка; 153 – Мікро- та наносистемна техніка; 163 – Біомедична інженерія; 105 – Прикладна фізика та наноматеріалиПублікація Інтелектуальна модель зображень відміток радіолокаційних об’єктів для оглядових РЛС(ХНУРЕ, 2023) Жирнов, В. В.; Солонська, С. В.Наведено результати розроблення інтелектуальної моделі зображень відміток радіолокаційних об’єктів для оглядових РЛС. Актуальність роботи полягає у створенні алгоритмів автоматичної обробки зображень ра діолокаційних об’єктів для забезпечення ефективного автоматичного виявлення слабких корисних сигналів за рахунок накопичення сигнальної та логічної інформації в аналізованій комірці та в її оточенні в складних умовах завад. Удосконалення засобів забезпечення безпеки руху повітряного транспорту й автоматизація процесів управління вимагають ефективних процедур обробки сигнальної інформації. Актуальним є також питання більш повного використання і якісного поліпшення інформаційних можливостей систем управління, особливо в складних умовах заважаючих сигналів. В основу розробки покладена ідея використання інтелектуальної моделі зображень радіолокаційних об’єктів для автоматичного прийняття рішень з виявлення та розпізнавання об'єктів РЛС, побудованих на просторі семантичних ознак. Головним результатом є оптичне розпізнавання об'єктів, схоже на те, як експерт може легко розпізнавати аерооб’єкти та їх типи при перегляді зображень радіолокаційних об’єктів. На основі семантичних властивостей розроблено інтелектуальну модель зображення радіолока ційних об’єктів, що дозволяє ефективно виявляти й класифікувати повітряні об'єкти. Варто відзначити, що ознаковий опис інтелектуальної моделі зображень радіолокаційних об’єктів для точкових, протяжних, рухомих та нерухомих радіолокаційних об'єктів є математичним описом процедур і взаємозв'язків при сприйнятті та аналізі сигналів, представлених як відмінюючі ознаки або властивості. В результаті створюються різні віртуальні зображення позначок радіолокаційних об’єктів у вигляді просторово-семантичних та спектрально семантичних моделей. Наведено основні особливості та структурні елементи моделі. Показано, що переваги даної моделі пов’язані з можливістю ознакового опису зображення радіолокаційного об’єкту з використанням алгебри кінцевих предикатів.Публікація Радіотехніка, 2022, випуск 211(ХНУРЕ, 2022)Збірник включено до Переліку наукових фахових видань України, категорія "Б", технічні та фізико-математичні науки (затверджено наказами МОНУ від 17.03.2020 № 409; від 02.07.2020 № 886; від 24.09.2020 № 1188) за спеціальностями: 171 – Електроніка; 172 – Телекомунікації та радіотехніка; 173 – Авіоніка; 125 – Кібербезпека; 151 – Автоматизація та комп’ютерно-інтегровані технології; 152 – Метрологія та інформаційно-вимірювальна техніка; 153 – Мікро- та наносистемна техніка; 163 – Біомедична інженерія; 105 – Прикладна фізика та наноматеріалиПублікація Радіотехніка, 2023, випуск 212(ХНУРЕ, 2023)Збірник включено до Переліку наукових фахових видань України, категорія "Б", технічні та фізико-математичні науки (затверджено наказами МОНУ від 17.03.2020 № 409; від 02.07.2020 № 886; від 24.09.2020 № 1188) за спеціальностями: 171 – Електроніка; 172 – Телекомунікації та радіотехніка; 173 – Авіоніка; 125 – Кібербезпека; 151 – Автоматизація та комп’ютерно-інтегровані технології; 152 – Метрологія та інформаційно-вимірювальна техніка; 153 – Мікро- та наносистемна техніка; 163 – Біомедична інженерія; 105 – Прикладна фізика та наноматеріалиПублікація Радіотехніка, 2023, випуск 213(ХНУРЕ, 2023)Збірник включено до Переліку наукових фахових видань України, категорія "Б", технічні та фізико-математичні науки (затверджено наказами МОНУ від 17.03.2020 № 409; від 02.07.2020 № 886; від 24.09.2020 № 1188) за спеціальностями: 171 – Електроніка; 172 – Телекомунікації та радіотехніка; 173 – Авіоніка; 125 – Кібербезпека; 151 – Автоматизація та комп’ютерно-інтегровані технології; 152 – Метрологія та інформаційно-вимірювальна техніка; 153 – Мікро- та наносистемна техніка; 163 – Біомедична інженерія; 105 – Прикладна фізика та наноматеріалиПублікація Радіотехніка, 2022, випуск 209(ХНУРЕ, 2022)Збірник включено до Переліку наукових фахових видань України, категорія "Б", технічні та фізико-математичні науки (затверджено наказами МОНУ від 17.03.2020 № 409; від 02.07.2020 № 886; від 24.09.2020 № 1188) за спеціальностями: 171 – Електроніка; 172 – Телекомунікації та радіотехніка; 173 – Авіоніка; 125 – Кібербезпека; 151 – Автоматизація та комп’ютерно-інтегровані технології; 152 – Метрологія та інформаційно-вимірювальна техніка; 153 – Мікро- та наносистемна техніка; 163 – Біомедична інженерія; 105 – Прикладна фізика та наноматеріалиПублікація Радіотехніка, 2022, випуск 210(ХНУРЕ, 2022)Збірник включено до Переліку наукових фахових видань України, категорія "Б", технічні та фізико-математичні науки (затверджено наказами МОНУ від 17.03.2020 № 409; від 02.07.2020 № 886; від 24.09.2020 № 1188) за спеціальностями: 171 – Електроніка; 172 – Телекомунікації та радіотехніка; 173 – Авіоніка; 125 – Кібербезпека; 151 – Автоматизація та комп’ютерно-інтегровані технології; 152 – Метрологія та інформаційно-вимірювальна техніка; 153 – Мікро- та наносистемна техніка; 163 – Біомедична інженерія; 105 – Прикладна фізика та наноматеріалиПублікація Особливості побудови віртуальних АТС(ХНУРЕ, 2022) Токар, Л. О.У статті розглянуто особливості організації високоефективного телефонного зв’язку за допомогою хмар-них АТС. Розглянуто переваги рішень на основі IP-телефонії у порівнянні з класичними АТС. Показано, що викори-стання віртуальної АТС не як додаткового сервісу, а як окремої конфігурації виділеного сервера дасть можли-вість отримати гнучку та доступну систему для налаштувань. Розглянуто модель віртуалізації. Проведено аналіз методів віртуалізації та відмічено, що результатом їх розвитку є поява багатоядерних процесорів, зріст пропускної здатності інтерфейсів комп'ютерів, а також збіль-шення ємності та швидкодії систем зберігання даних. Показано, що кожен з цих методів відрізняється способа-ми емуляції апаратних засобів та знаходить своє місце в залежності від області застосування. Для організації IP-телефонії розглянуто рішення з використанням програмного продукту Asterisk. Розгля-нуто конфігурацію налаштування середовища віртуалізації. Запропоновано використати надійну інфраструкту-ру PROXMOX VE, яка є системою віртуалізації з відкритим вихідним кодом і підтримує динамічну міграцію. Проведено дослідження для визначення параметрів продуктивності двох технологій віртуалізації - гіперві-зорної та контейнерної. Зазначено, що основним піком навантаження на ОП є складання системи з двійкових файлів, що та вимагає істотно більше ресурсів (навантаження зростає приблизно в 2 рази), ніж підготовка цих файлів. У ході аналізу навантаження на CPU виявлено більшу вимогливість віртуальної машини. Доведено, що віртуальні машини, що використовують технологію гіпервізорної віртуалізації, споживають більше апаратних ресурсів сервера, ніж контейнери, працюючі на технології контейнерної віртуалізації.Публікація Вплив структури активної області резонансно-тунельного діоду на критичні точки його вольт-амперної характеристики(ХНУРЕ, 2012) Яцун, К. С.У статті запропоновано дослідження впливу структури активної області резонансно-тунельного діоду на критичні точки його вольт-амперної характеристики. Розкрито та проілюстровано основну конфігурацію резо-нансно-тунельного діода, яка являє собою структуру квантової ями з подвійним бар'єром нанометрових розмі-рів, що включає два контакти, та області з сильно легованими контактами, виготовленими з напівпровідника з відносно малою забороненою зоною. Наголошено, що оскільки характерні розміри структури квантової ями з подвійним бар'єром порівняні з довжинами хвиль електронів, хвильова природа електронів призводить до таких квантових явищ, як інтерференція, тунелювання, квантування енергії тощо та зазначається, що в результаті за-значеного явища в структурах квантової ями з подвійним бар'єром виникають резонансні явища тунелювання, які утворюють основу для роботи резонансно-тунельного діода. Підкреслено, що багаторазове відображення викликає деструктивні або конструктивні перешкоди залежно від довжини хвилі конкретного електрона. Для електронів із певною довжиною хвилі, що сприяє конструктивній інтерференції, ймовірність передачі, близька до одиниці, може бути знайдена при енергіях, що відповідають цим довжинам хвиль. Математично обґрунтова-но модифікацію активної області резонансно-тунельного діода з висотою бар’єра 0,3 – 0,4 еВ. Залежність кое-фіцієнта проходження знаходимо шляхом вирішення рівняння Шредінгера у одно електронному наближенні без урахування ефектів розсіяння. Розрахунок вольт-амперної характеристики резонансно-тунельного діода здійснено при температурах у 100 та 300 К. Наведені вольт-амперні характеристики отримані без врахування ефектів розсіяння електронів. Однак варто відмітити, що головним впливовим фактором є резонансне тунелю-вання через другий рівень, для якого пік коефіцієнта проходження значно ширше та вище. Проте у легованому арсеніді галію факт розсіяння електронів може суттєво надавати вплив на значення коефіцієнта проходження та значення струму. Встановлено, що збільшення ширини квантових ям призводить до істотного зменшення щіль-ностей пікових струмів і струмів долини, а збільшення ширини потенційних бар'єрів призводить до незначного зменшення щільності струму першого піку, а також збільшення щільностей струмів другого піку і долини.Публікація Software quality model based on SQuaRE standards(ХНУРЕ, 2021) Shtefan, N.; Zaporozhets, O.Quality is one of the factors that ensure the commercial success and safety of using the software. Quality is understood as conformity the explicit and implicit requirements of various stakeholders. It is necessary to ensure a joint understanding between developers and users, engineers need to understand the meaning of the concept of quality, characteristics and importance of quality for the developed or maintained software. Measurements are the basis for quality assurance. They are the main tool for managing the life cycle of software products, assessing the implementation of plans and monitoring. To quantify quality, it is necessary to measure the characteristics of the software. Standardization provides unification of requirements for quality, its measurement and assessment. The use of standards has many potential benefits for any organization, especially in key areas such as measuring the quality of software products, information and measurement systems. Recognized international standards organizations have published the ISO/IEC 25000 series of standards for systems and software quality requirements and evaluation SQuaRE, which is gaining widespread practical application. The paper discusses a series of international standards SQuaRE, analyzes the relationship between the quality model, quality characteristics, quality measures and a new concept – a quality measure element of the software, presents the measurement of quality based on these standards.Публікація Оперативный контроль параметров жидких горючесмазочных материалов с примесями(ХНУРЕ, 2021) Жуков, Б. В.; Борбулев, С. И.; Одновол, А. В.Рассмотрены возможности оперативного контроля параметров жидких горючесмазочных материалов (ГСМ) с примесями с помощью резонаторного метода СВЧ диэлектрометрии. Предварительные исследования жидких ГСМ (бензины, дизельные топлива, керосины, масла) показали, что величины действительной и мнимой составляющих комплексной диэлектрической проницаемости перечисленных ГСМ находятся в рабочем диапазоне резонаторного СВЧ диэлектрометра. Высокая разрешающая способность СВЧ резонаторного метода определяет перспективность использования данного метода для анализа комплексной диэлектрической проницаемости смесей ГСМ с различными примесями, включая воду, спирты, бензол и др. Для смеси бензина с бензолом экспериментально установлено, что при небольшой добавке бензола (не более 15 %) наблюдается возрастание действительной составляющей комплексной диэлектрической проницаемости смеси, а при содержании бензола, превышающем 15 %, имеет место возрастание обеих составляющих комплексной диэлектрической проницаемости смеси. В процессе исследований также было установлено, что СВЧ диэлектрометр обеспечил возможность идентифицировать в реальном времени образцы трансформаторного масла при наличии в них воды в количестве 14, 28 и 56 грамм на тонну масла. Результаты исследований свидетельствуют, что метод СВЧ диэлектрометрии может считаться перспективным для контроля качества трансформаторного масла как в процессе заливки, так и для контроля его качества в процессе эксплуатации высоковольтных трансформаторов. Результаты начального этапа исследований спиртовых бензинов пока не позволили выявить преобладающее влияние спиртовой добавки на расположение экспериментальных точек на комплексной плоскости. Данное обстоятельство, вероятно, связано с тем, что спиртовые бензины с близким октановым числом могут иметь существенно отличающийся химический состав.Публікація Исследование возможностей использования клавиатурного почерка для задач идентификации студентов в системах дистанционного образования(ХНУРЕ, 2021) Горелов, Д. Ю.; Иванова, Е. А.; Литвиненко, А. В.; Довбня, А. А.; Минин, Д. А.При использовании систем дистанционного образования возникает проблема информационной безопасности учебного процесса, которая, кроме внешних, подразумевает также и внутренние угрозы. Одной из таких угроз может стать легальный пользователь, который заплатил мошеннику за сдачу тестов и видимость учебной деятельности под своим именем. Использование традиционных методов идентификации имеет два существенных недостатка: во-первых, неоднозначность идентифицируемого пользователя, поскольку в данном случае установление личности пользователя происходит по введенной парольной фразе; во-вторых, отсутствие возможности обнаружения подмены дентифицированного пользователя в процессе работы с системой. Указанные недостатки устраняются при использовании биометрических методов скрытного и непрерывного мониторинга. В первой части работы проанализированы типы тестовых заданий. С учетом специфики использования алгоритмов скрытного клавиатурного мониторинга предложено: 1) использовать тесты, не содержащие вариантов ответов; 2) использовать тесты при текущем контроле знаний с целью формирования биометрического эталона пользователя; 3) использовать тесты с численными ответами с целью минимизации анализируемых диграфов клавиатуры. Во второй части работы предложен алгоритм формирования профиля пользователя и его идентификации, сочетающий качественный (распределение частот использования групп цифровых клавиш, клавишразделителей целой и дробной части, знаков «плюс» и «минус» на основной и дополнительной клавиатурах) и количественный (учет статистических свойств диграфов) подходы. Экспериментально полученные оценки точности идентификации предложенного алгоритма составили: FAR=4,64 % и FRR=6,25 %.Публікація Методи та засоби деанонімізації транзакцій в блокчейн(ХНУРЕ, 2021) Дубіна, В. В.; Олійников, Р. В.Наведено результати дослідження властивостей формування та обробки транзакцій в блокчейн системах, з метою виявлення існуючих перешкод на шляху досягнення безпечного функціонування мережі, обробки і передачі даних між користувачами та визначення можливих засобів деанонімізації транзакцій. Анонімність у мережі – одна з причин популярності криптовалют та широкого поширення технології блокчейн. Однак її наявність є основою виникнення нечесних транзакцій, злочинних дій шахраїв і атак на систему. Тому одними з найголовніших на сьогоднішній день залишаються питання забезпечення надійного зберігання інформації та можливості відстеження підозрілої активності і своєчасного захисту користувачів у блокчейн системах. В статті досліджено відомі методи для підвищення анонімності і збереженні конфіденційності у сучасних мережах, заснованих на принципах технології блокчейн, виникаючі загрози у зв’язку з їх використанням і можливі шляхи відстеження дій учасників системи. Наводиться порівняльна характеристика відомих інструментів відстеження і можливих засобів деанонімізації історії проведених транзакцій. В результаті дослідження запропоновано використання окремої платформи для аналізу мережі у реальному часі, виявлення загроз та їх своєчасного ус унення, із можливістю візуалізації залежностей і побудови адресних графів в результаті відстеження всього ланцюжка транзакцій. Інструмент дозволяє реалізовувати пошук серед криптовалютних адрес, блоків, транзакцій та тегів, а також виявляти кластери, пов’язані з певною адресою. Система проводить аналіз мережі у реальному часі, щоб отримати уявлення про статистику. Особлива увага приділяється виявленню так званих аномалій, тобто ідентифікації тих транзакцій, які відхиляються від стандартних структур. Це дозволяє виявляти і відстежувати потенційно зловмисні дії на ранніх стадіях.